Іноді закупівля лізингових послуг негативно позначається на господарській діяльності замовників. Аби цього не сталося, слід уважно прописувати умови договору лізингу. Цей висновок можемо зробити з аналізу рішень господарських судів у справі № 916/1491/17
Умови договору лізингу про коригування лізингового платежу можуть стати приводом для позову до суду. Ба більше — лізингоодержувачам вони дорого обійдуться. Принаймні про це свідчить справа № 910/8397/16
Буває, що замовник підписує договір лізингу, вносить до нього зміни про коригування лізингових платежів через зміну курсу валюти, а потім позивається до суду. Просить визнати недійсними договір про закупівлю та всі додаткові угоди до нього. Що про це думають судді — дізнаємося зі справи № 905/407/16
Видатки бюджетних установ аудитори перевіряють найретельніше. Тож аби не допустити помилок у роботі та уникнути штрафів, дізнайтеся основні точки контролю.
Чи можна укладати договір за кількома «допороговими» предметами закупівель, якщо сума перевищує вартісні межі для відкритих торгів? Так. Але НІ!
Для господарської діяльності комунальному підприємству потрібен автомобіль, а ось коштів на його закупівлю немає. Тому підприємство планує взяти автомобіль у лізинг. Чи потрібно застосовувати Закон про публічні закупівлі, аби закупити послуги з лізингу?
Що ми знаємо про програмне забезпечення (далі — ПЗ), аби розпочинати його закупівлю? Без розуміння загальних аспектів тут не обійтися. Тож про все — по черзі. Адже разом предмет закупівлі визначати легше.
Замовник збирається оголосити відкриті торги для закупівлі окремих видів товарів. Як ліпше це зробити — розділити предмет закупівлі на лоти чи об’єднати товари в одному предметі закупівлі? Коли можна встановити нецінові критерії оцінки тендерних пропозицій?
Ви вирішили відремонтувати будівлю, уклали договір про закупівлю робіт, а потім виявилося, що таких робіт недостатньо. Чи необхідно проводити процедуру закупівлі, щоб закупити додаткові роботи? Відповідь знає експерт.
Фінансовий контроль за закупівлями проводить Держаудитслужба. Та до цього часу аудитори не мали змоги реалізувати це завдання повною мірою — через технічні можливості або неосучаснені нормативні акти. Наразі ситуація змінилася. В ЕСЗ запрацював персональний кабінет з моніторингу закупівель, а уряд відкоригував порядок перевірок закупівель. Як тепер працюватимуть аудитори та чого чекати замовникам?
