Кількість порушень у сфері публічних закупівель зростає з кожним роком. Учасники закупівельного процесу несуть як кримінальну так і адміністративну відповідальність. Кого і за що нині можуть притягти до відповідальності — детально у статті
|
 | Штрафи у публічних закупівлях за статтею 164-14 КпАПСкачати |
Види відповідальності у сфері публічних закупівель
Основною особливістю сфери публічних закупівель є те, що до відповідальності притягаються посадові особи замовника, в розумінні Закону № 922, а не сам замовник, як юридична особа. Єдиним винятком з цього правила є ситуація, коли замовник порушив вимоги законодавства про захист економічної конкуренції.
Розрізняють такі види відповідальності у сфері публічних закупівель:
Порушення у сфері публічних закупівель
Порушення, за яке сторони закупівельного процесу понесуть адміністративну відповідальність у сфері публічних закупівель, визначають:
- стаття 164-14 КпАП — за порушення законодавства про публічні закупівлі;
- стаття стаття 164-2 КпАП — за порушення законодавства з фінансових питань.
Стаття 164-14 КпАП
У цьому випадку адміністративна відповідальність може застосовуватися до посадових осіб (в розумінні Закону № 922) замовника. Оскільки тендерні комітети припинили своє існування, з 2022-го відповідальність у сфері закупівель передбачена для уповноваженої особи (далі — УО) та керівника замовника.
Уповноважені особи несуть відповідальність за одними частинами статті 164-14 КпАП, а керівники — за іншими. Тож до них застосовують й різні штрафи.
Стаття 164-2 КпАП
У цьому випадку адміністративна відповідальність може застосовуватися до посадових осіб (в розумінні Закону № 922) замовника, як до уповноваженої особи так і до керівника.
Зокрема УО можуть притягнути до відповідальності за перешкоджання діяльності працівників органу державного фінансового контролю у проведенні ревізій та перевірок.
Керівника замовника можуть притягнути до відповідальності за будь-яке з порушень, що передбачені цієї статтею.
Які дії відносять до перешкоджання діяльності органу держфінконтролю
Злочини у сфері публічних закупівель
Кримінальна відповідальність може поширюватися на всіх фізичних осіб, які були причетними до злочину, але зазвичай застосовується до керівника.
Кримінальну відповідальність у сфері публічних закупівель визначають:
- частина 1 статті 367 КК;
- частина 1 статті 366 КК;
- частина 1 статті 364 КК;
- частина 1 статті 210 КК;
- частина 2, 4 статті 191 КК;
- стаття 351-1 КК.
Відповідальність уповноваженої особи з публічних закупівель
Для уповноваженої особи (далі – УО) може настати, як адміністративна, так і кримінальна відповідальність.
Адміністративна відповідальність настає для УО за порушення, що передбачені у частинах 1-4 ст. 164-14 КпАП і її наслідком є застосування штрафів.
Наведемо приклади із судової практики.
У постанові Кодимського районного суду Одеської області від 09.09.2024 суд дійшов висновку, що всупереч вимог ТД, учасник процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції надав довідку про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід роботи та будуть залучені до виконання зобов`язань за предметом даних торгів, відповідно до Таблиці № 2 Додатка 2 до ТД, не зазначивши, що вказані у ній працівники працюють за сумісництвом, не надав сканованої копії трудової книжки, або наказу про приймання на роботу, або цивільно-правової угоди з особою, що буде задіяна учасником під час виконання договору, або іншого документа згідно із чинним законодавством України, який підтверджує факт правовідносин учасника та електрогазозварника, а також не зазначив інформацію про наявність в учасника інженерно-технічного персоналу - виконавців робіт.
Сам факт невідхилення тендерної пропозиції, яка підлягала відхиленню відповідно до закону, утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 164-14 КУпАП, тож суд дійшов висновку, що УО порушила вимоги Закону №922, за що передбачена адміністративна відповідальність.
На практиці варто звернути увагу на таке – при застосуванні відповідальності за ст. 164-14 КУпАП, строк притягнення особи до адміністративної відповідальності, визначений ст. 38 КУпАП, при винесенні постанови ДАС про накладення адміністративного стягнення (2 місяці з моменту скоєння), спливає, і на цих підставах вказана справа підлягає закриттю, а оскаржувана постанова скасуванню.
У рішенні Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 04.07.2024 у суд скасував постанову органу ДАСУ в справі про адміністративне правопорушення, а провадження по справі було закрите, у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.
За статтею 51 Кримінального кодексу до УО можуть бути застосовані такі види відповідальності (покарань):
- штраф;
- позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю;
- громадські роботи;
- виправні роботи;
- пробаційний нагляд;
- обмеження волі;
- позбавлення волі на певний строк;
У вироку Суворовського районного суду міста Одеси від 24.07.2024 УО визнали винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.367 ККУ та призначене покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов`язків у сфері публічних закупівель на строк 1(один)рік без призначення штрафу.
Втім, суд на підставі статей 75, 76 ККУ, звільнив УО від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, строком на 1 (один) рік, з покладанням на нього обов`язків:
- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Суд встановив, що УО перебуваючи, у т.ч. на посаді голови робочої групи з пошуку найбільш економічно вигідних комерційних пропозицій для проведення процедури закупівлі ТМЦ, тобто будучи службовою особою відповідно до ч. 3 ст.18 ККУ, неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, хоча в силу займаної посади та досвіду роботи повинен був і міг їх передбачити, будучи достовірно обізнаним із порядком організації та проведення публічних закупівель не забезпечив додержання принципу максимальної економії, неналежно здійснив оцінку комерційних пропозицій суб`єктів господарської діяльності щодо придбання замовником ТМЦ, не здійснив підшукання економічно вигідних комерційних пропозицій від ймовірних постачальників, що стало підставою для укладення з Товариством договору, за більшої від ринкової вартості ТМЦ, чим спричинено збитки замовнику.
Відповідальність керівника замовника в публічних закупівлях
До замовника, як юридичної особи (установи) неможливо застосувати адміністративну, чи кримінальну види відповідальності, оскільки в Україні ці види відповідальності поширюються лише на фізичних осіб.
Крім того, неможливо до замовника застосувати штраф, адже у замовників джерелом доходу, переважно, є кошти державного, чи місцевого бюджетів. Тому, застосування штрафів (фінансових санкцій) по суті буде, так би мовити, переміщенням коштів з однієї кишені державного (місцевого) бюджету в іншу кишеню.
Разом із тим, основним видом застосування відповідальності до замовника в публічних закупівлях може бути вимога до замовника розірвати договір, або навіть звернення до суду з вимогою визнати договір недійсним.
У постанові від 30.08.2024 у справі в адміністративне провадження № К/990/40904/23) ВС вказав, що ДАСУ має право як і висувати замовникам обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення порушень шляхом припинення зобов`язань за укладеним договором, так і право на ініціювання питання про визнання договору недійсним. У свою чергу, у ст. 43 Закону № 922 регламентовано вичерпний перелік підстав для автоматичного визнання договору закупівлі нікчемним.
На думку ВС, враховуючи його правові позиції, орган ДАСУ мав повноваження щодо визначення одного із варіантів усунення встановлених порушень, такий як розірвання договору.
Наведемо приклади відповідальності саме керівника замовника.
До керівника замовника може бути застосована, як кримінальна, так і адміністративна відповідальність.
Адміністративну відповідальність керівника замовника передбачають частини 5-6 ст. 164-14 КпАП.
Найчастіше керівників притягають до відповідальності у сфері закупівель за укладення договорів, які передбачають оплату замовником послуг до/без проведення спрощених/ процедур закупівель. Про це свідчить судова практика. Розглянемо детальніше приклади
Керівник вчинив порушення законодавства про закупівлі, зокрема, укладення договорів, які передбачають оплату замовником послуг без проведення спрощених процедур закупівель, визначених законом, (йдеться про 2021 рік).
Суди вказали, що придбання замовником столів виробничих, вартість яких перевищувала 50 тисяч грн та була меншою за 200 тисяч грн без проведення спрощеної закупівлі є порушенням Закону № 922.
В результаті суд першої інстанції визнанв керівника замовника винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.6 ст. 164-14 КпАП та наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн.
Разом із тим, після набуття чинності Особливостей №1178, суди все більше провадження по справі про адміністративне правопорушення у відношенні керівника закривають на підставі ст.247 КпАП, через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
У постанові Мар`їнського районного суду Донецької області від 01.07.2024 суд вказав, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, у цій справі – на орган ДАСУ, який не навів належними доказами, що керівником було вчинене адміністративне порушення.
У постанові Глибоцького районного суду Чернівецької області від 21.06.2024 суд наголосив, що орган ДАСУ неправильно кваліфікував порушення, тому адміністративне провадження відносно керівника було закрите, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
