Щоб посадові особи замовників дотримувались закупівельного законодавства, держава встановила штрафи за порушення тендерного законодавства. Хто і за які огріхи нестиме відповідальність, роз'яснюємо у статті
Відповідальність за порушення тендерного законодавства та її види
Основною особливістю сфери публічних закупівель є те, що до відповідальності притягаються посадові особи замовника, в розумінні Закону № 922, а не сам замовник, як юридична особа. Єдиним винятком з цього правила є ситуація, коли замовник порушив вимоги законодавства про захист економічної конкуренції.
Тож, розрізняють два види відповідальності:
- адміністративну;
- кримінальну.
Адміністративна відповідальність у сфері публічних закупівель настає за порушення статті 164-14 КпАП та передбачає покарання у вигляді штрафів.
Кримінальна відповідальність у сфері публічних закупівель настає за серйозніше правопорушення, її передбачає Кримінальний кодекс України (КК). У цьому випадку мова може йти не просто про штраф, а й про обмеження/позбавлення волі.
Хто відповідатиме за порушення у сфері публічних закупівель
За статтею 164-14 КпАП адміністративна відповідальність може застосовуватися до посадових осіб (в розумінні Закону № 922) замовника. Оскільки тендерні комітети припинили своє існування, з 2022-го відповідальність у сфері державних закупівель передбачена для уповноваженої особи (далі — УО) та керівника замовника.
Уповноважені особи несуть відповідальність за одними частинами статті 164-14 КпАП, а керівники — за іншими. Тож до них застосовують й різні штрафи.
Кримінальна відповідальність може поширюватися на всіх фізичних осіб, які були причетними до злочину, але зазвичай застосовується до керівника.
Найпоширенішими статтями КК для таких порушень є:
- ст. 191 — «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем»;
- ст. 366 — «Службове підроблення». У справі № 638/9279/16-к директор Департаменту ЖКГ, зловживаючи своїм службовим становищем, зобов'язався забезпечити перемогу певному учаснику в конкурсних торгах, підписав із ним договори та акти прийняття виконаних будівельних робіт, до яких були внесені завідомо неправдиві відомості. Крім того, було підписано платіжні доручення на перерахування бюджетних коштів та подано їх до органів Державної казначейської служби. У цій справі, директора визнали також винним за статтею 191 КК;
- ст. 367 — «Службова недбалість». Так, у справі № 523/6680/20 директора Установи комунальної власності було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого у частині 2 статті 367 КК. Він дозволив оплату пального, придбаного за бюджетні кошти, за цінами, які значно перевищували початкові договірні ціни, а також ринкові ціни. Важливо! У цій справі постачальник надав неналежну довідку від ТПП, адже в ній йшлося про ціни на пальне на певних АЗС, а не про ринкові ціни на території України.
Хто може застосувати штраф у публічних закупівлях
За приписами частин 1-2 статті 164-14, статей 221, 234-1 КпАП застосовувати штрафи мають право органи Держаудитслужби (далі – ДАСУ). Постанову органу ДАСУ можна оскаржити до місцевого загального суду.
Також органи ДАСУ мають право виявляти порушення, за які передбачені штрафи за частинами 3-6 статті 164-14 КпАП, але застосовувати такі штрафи (приймати постанову про притягнення порушника до відповідальності) може виключно місцевий загальний суд. Таку постанову оскаржують лише до апеляційного суду відповідної області (м. Києва).
До кримінальної відповідальності може притягнути виключно суд.
Увага! Якщо особа подала апеляційну скаргу, вона вважатиметься невинною до розгляду справи апеляційним судом.
Залежно від тяжкості злочину суд може як обмежитися штрафом, так і обмежити/позбавити волі на певний час.
На практиці нерідко спостерігаємо таке: суди визнають особу винною, але звільняють від відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК) або звільняють від відбування покарання, але надають термін для випробування (ст. 75 КК).
Тож посадовим особам замовника потрібно уважно ставитися до всіх документів, а надто щодо укладання додаткових угод.
⚡️ Зберігаємо належно документи з питань публічних закупівель
Порядок застосування адміністративних штрафів
Стаття 164-14 КпАП передбачає відповідальність за чотири види порушень. За два з них сума штрафу збільшується, якщо одна й та ж фізична особа вчинила порушення повторно протягом року.
Увага! У цьому випадку мова йде саме про календарний рік, інакше було б вказано: «протягом 12 календарних місяців поспіль»).
Частина ст.16414 КпАП | Склад порушення | Відповідальність | Строк застосування штрафу |
ч. 1 | Порушення порядку визначення предмета закупівлі; несвоєчасне надання або ненадання замовником роз’яснень щодо змісту тендерної документації; тендерна документація складена не у відповідності із вимогами закону; розмір забезпечення тендерної пропозиції, встановлений у тендерній документації, перевищує межі, визначені законом; неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі; неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі, що здійснюються відповідно до положень Закону України від 17.03.20р. за № 530-IX ненадання інформації, документів у випадках, передбачених законом; порушення строків розгляду тендерної пропозиції. | Накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника — 100 нмдг. Тобто 1700,00 грн | Не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніш як через два місяці з дня його виявлення |
ч. 2 | Дії, передбачені у частині 1, вчинені особою, яку протягом року було піддано адмінстягненню за такі ж порушення | Накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника — 200 нмдг. Тобто 3400,00 грн | |
ч. 3 | Придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель відповідно до вимог закону; застосування конкурентного діалогу або торгів з обмеженою участю, або переговорної процедури закупівлі на умовах, не передбачених законом; невідхилення тендерних пропозицій, які підлягали відхиленню відповідно до закону; відхилення тендерних пропозицій на підставах, не передбачених законом або не у відповідності до вимог закону (безпідставне відхилення); укладення з учасником, який став переможцем процедури закупівлі, договору про закупівлю, умови якого не відповідають вимогам тендерної документації та/або тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі; внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, не передбачених законом; внесення недостовірних персональних даних до електронної системи закупівель та неоновлення у разі їх зміни; порушення строків оприлюднення тендерної документації | Накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника — 1500—3000 нмдг. Тобто 25 500,00 грн — 51 000,00 грн | Може бути накладений (застосований) протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня вчинення порушення |
ч. 4 | Дії, передбачені в частині 3, вчинені особою, яку протягом року було піддано адмстягненню за такі ж порушення
| Накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника —3000—5000 нмдг. Тобто 51 000,00 грн — 85 000,00 грн | |
Штрафи, що застосовуються виключно до керівника замовника |
ч. 5 | Невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження, подання яких передбачено законом | Накладення штрафу — 2000—5000 нмдг. Тобто 34 000,00 грн — 85 000,00 грн | Може бути накладено (застосований) протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня вчинення порушення |
ч. 6 | Укладення договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених законом | Накладення штрафу — 2000—10 000 нмдг. Тобто 34 000,00 грн — 170 000,00 грн | Може бути накладено (застосований) протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня вчинення порушення |
Отже, перш ніж замовник вирішить придбавати певні ТМЦ/послуги, його посадовим особам потрібно відповідально поставитися до визначення предмета закупівлі, дотриматися процедури та враховувати приписи органів контролю.
Водночас важливо пам’ятати, що кожен за наявності належних доказів може довести у суді, що не вчиняв правопорушення, у т.ч. злочин.
