На жаль, адміністративна відповідальність — не єдина, яку можна понести в закупівлях. Існують норми, що призводять до кримінальної відповідальності, тому важливо знати, коли таке може настати. Розглядаємо найпоширеніші випадки кримінальної відповідальності у сфері публічних закупівель
Правопорушення, вчинені в держзакупівлях можуть мати наслідок у вигляді штрафу за адмінпорушення (за КпАП), однак найбільші покарання настають за здійснення кримінального правопорушення. Варто зазначити, що у Кримінальному Кодексі України (далі — КК) немає статті, назва якої б була прямо пов’язана із сферою публічних закупівель, є низка злочинів, за які можна притягнути до такої відповідальності. Розглянемо, які дії чи бездіяльність можуть призвести до застосування кримінальної відповідальності в закупівлях.
Кого притягнуть до кримінальної відповідальності в закупівлях
Чи притягнуть особу (фізичну) до кримінальної відповідальності, залежить від її статусу у конкретній нормі КК. В статті КК має бути вказано, що притягається службова особа, інакше таку особу притягати не можна.
Так, за приписами частини 3 статті 18 КК, службовими особами визнають людей, що постійно або тимчасово, чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій. Зверніть увагу на частину 4 статті 18 КК де зазначено, що службовими особами також визнаються посадові особи іноземних держав (надано перелік, хто саме).
Варто звернути також увагу на примітку до статті 364 КК де, зокрема зазначено хто є службовими особами у статтях 364, 368, 368-5, 369 КК.
За таких обставин перш ніж вчиняти певні дії з публічних закупівель, працівникам замовника потрібно переглянути норми КК та врахувати всі нюанси, що можуть призвести до кримінальної відповідальності.
Варто зауважити, що притягнути до відповідальності можуть і учасника, за дії, наприклад, передбачені статтею 369 КК — пропозиція чи обіцянка службовій особі надати їй або третій особі неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
Проаналізуємо, що змінилося у відповідальності УО. Розберемо, за які порушення УО можуть притягнути до дисциплінарної, адміністративної, цивільної та кримінальної відповідальності
Хто притягує до кримінальної відповідальності в закупівлях
До кримінальної відповідальності притягує виключно суд. Та слід пам’ятати, що навіть у разі оголошення вироку у суді першої інстанції, його ще можна оскаржити до апеляції та касації.
Коли можлива кримінальна відповідальність у закупівлях
КК прямо не передбачає кримінальну відповідальність за порушення закупівельного законодавства. Однак вона може настати у випадку, коли під час закупівель службові особи замовника знехтують своїми обов’язками, або зроблять спробу збагатитися за рахунок бюджетних коштів.
Потрібно розрізняти поняття «підстави кримінальної відповідальності» та «притягнення до кримінальної відповідальності».
Підставою для кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння (злочину), яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого КК.
Важливо! Можливі й інші випадки, коли працівників замовників спробують притягнути до кримінальної відповідальності. У такому випадку потрібно уважно проаналізувати КК та судову практику з цього питання, адже кожна судова справа є особливою.
Зазначимо, що в таблиці наводяться ті порушення/ відповідальність, які було вчинено вперше. Якщо порушення вчинено повторно, то відповідальність буде іншою, хоча в природі (основі) покарання — те саме суспільно небезпечне діяння:
Суспільно небезпечне діяння
Відповідальність
Норма КК
Привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем
Обмеження волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років
Якщо такі дії вони вчинені в умовах воєнного або надзвичайного стану, караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років
частина 2, 4 статті 191 КК
Нецільове використання бюджетних коштів службовою особою, а так само здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч Бюджетному кодексу України чи закону про Державний бюджет України на відповідний рік, якщо предметом таких дій були бюджетні кошти у великих розмірах
Штраф від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого
частина 1 статті 210 КК
Невиконання службовою особою законних вимог органу державного фінансового контролю, Рахункової палати, члена Рахункової палати, створення штучних перешкод у їх роботі, надання їм завідомо неправдивої інформації
Штраф від ста до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк.
Зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб
Карається пробаційним наглядом (детальніше про нього ст. 59-1 КК) на строк до трьох років або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, із штрафом від двохсот п’ятдесяти до семисот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
частина 1 статті 364 КК
Складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів
Штраф від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років
частина 1 статті 366 КК
Службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб
Штраф від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років
частина 1 статті 367 КК
Щодо учасника!
Пропозиція чи обіцянка службовій особі надати їй або третій особі неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища
Штраф від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років, або позбавленням волі на той самий строк
частина 1 статті 369 КК
Ватро звернути також увагу на статтю 368 КК. Так, в справі № 487/4463/17 провадження № 51-4599км23, постановою ВС від 25.01.2025 особу було визнано винною за цією статтею, оскільки, обіймаючи посаду начальника відділу матеріально-технічного забезпечення (далі — відділ МТЗ) Комунального підприємства, будучи службовою особою, яка згідно з положенням про відділ МТЗ та посадовою інструкцією начальника відділу МТЗ підписує і візує документи, пов`язані з матеріально-технічним постачанням підприємства (плани, угоди, звіти, кошториси, довідки, відомості, акти тощо), здійснює розробку проектів угод на закупівлю товарів, робіт, послуг, бере участь в узгодженні умов і укладенні таких угод, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою отримання неправомірної вигоди шляхом вимагання, створив умови, за яких директор ТОВ розуміючи значущість займаної обвинуваченим посади та його можливості, не маючи іншої можливості укласти договори з комунальним підприємством та отримати за це заробіток, із метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав та законних інтересів, погодився на незаконні умови службової особи надати йому неправомірну вигоду у розмірі 10 % від суми договору поставки.
Кримінальна відповідальність за перешкоджання діяльності аудиторів
Відповідальність за цієї статей КК настане, для спеціального суб’єкта — службової особи. Як було вказано вище, це може бути як керівник замовника, так і УО.
Об’єктивною стороною вказаного злочину можуть бути наступні діяння щодо органу державного фінансового контролю (далі — ОДФК)
перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, документи щодо проведення закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо);
безперешкодний доступ на склади, у сховища, виробничі та інші приміщення, що належать закладам, що контролюються;
вимагати від керівників підконтрольних установ проведення інвентаризацій;
при проведенні ревізій вилучати у закладів копії фінансово-господарських та бухгалтерських документів, які свідчать про порушення;
одержувати від службових і матеріально відповідальних осіб об'єктів, що контролюються, письмові пояснення з питань, які виникають у ході здійснення державного фінансового контролю;
пред'являти керівникам та іншим особам закладів, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства;
одержувати юридичних осіб, та їх посадовців, ФОП документи, матеріали, інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, необхідні для виконання покладених на нього завдань, зокрема інформацію з обмеженим доступом, з урахуванням вимог до забезпечення захисту інформації.
Верховний Суд (колегія суддів Касаційного адміністративного суду) у постанові від 14.12.2023 у справі № 1.380.2019.004998 (провадження № К/9901/11009/20) вказав на те, що законна вимога контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна бути здійснена у письмовій формі, сформована внаслідок реалізації контролюючим органом своєї компетенції (завдань і функцій відповідно до законодавства), містити чіткі, конкретні і зрозумілі, приписи на адресу підконтрольного суб`єкта (об`єкта контролю, його посадових осіб), які є обов`язковими до виконання останнім.
Тобто, якщо уповноважена особа ОДФК не надала свою вимогу у письмовій формі не можна казати про те, що представник замовника порушує законодавство і перешкоджає ревізорам.
Стаття 351-1 КК не вказує, чи такі діяння виникли через умисел, чи необережність, тож службовим особам замовника потрібно дуже ретельно поставитися до своїх обов’язків з надання копій відповідних документів, щоб вони були читабельні та надані у повному обсязі на запит ревізорів. Якщо ж висновок аудиторів оскаржено до суду, невиконання його приписів не вважатиметься порушенням, допоки судове рішення не набере законної сили.
Кримінальна відповідальність за розтрату бюджетного майна
Мова йде про статтю 191 КК. За своїм змістом, в публічних закупівлях це є розтратою бюджетного майна.
Державне підприємство (далі — ДП) та ТОВ уклади договір (за результатами оцінки конкурсних пропозицій переможцем конкурсу згідно з протоколом комітету конкурсних торгів), при укладенні додаткових угод до якого безпідставно визначили декілька підстав, унаслідок чого відбувалася непропорційна, не обґрунтована будь-якими законними та об`єктивними причинами зміна ціни за одиницю товару (в сторону збільшення) і всупереч умов Договору значне зменшення загального обсягу закупівлі товару.
Постановою Касаційного господарського суду ВС, ці додаткові угоди було визнано недійсними, унаслідок їх укладення ДП було завдано матеріальної шкоди на значну суму. Оскільки директор ТОВ, діяв від імені цього товариства, однак не був посадовою особою ДП і не мав повноважень щодо розпорядження його майном та коштами, то за встановлених судом обставин справи він вчинив пособництво службовій особі ДП у заволодінні коштами підприємства. Тобто кваліфікація винних дій різна (до директора ТОВ — ст. 27 КК — співучасть, щодо службової особи ДП — ст. 191 КК).
Кримінальна відповідальність за зловживання службовим становищем
Знову звернемося до судової практики. В Постанові ВС від 10.02.2025 року по справі № 757/11969/18-к (провадження № 51-5885 кмо19) зокрема зазначено, що головним для складу злочину, передбаченого статтею 364 КК, є усвідомлене вчинення зловживання владою або службовим становищем. Якщо суб`єкт цього злочину вчинює певні діяння всупереч інтересам служби, і внаслідок цього інша фізична або юридична особа безпідставно незаконно отримує нематеріальні або матеріальні блага, то це є достатньою підставою для інкримінування особі складу злочину, передбаченого статтею 364 КК, якщо у вчиненому наявні всі інші ознаки цього складу.
Однак важливо враховувати, що не є зловживанням владою чи службовим становищем помилкове вчинення дій службовою особою, яке спричинило одержання неправомірної вигоди третіми особами.
Вчинення зловживання службовою особою, яке призвело до отримання неправомірної вигоди третіми особами, передбачає:
обов`язкове встановлення факту усвідомленого використання влади або службового становища всупереч інтересам служби службовою особою;
усвідомлення факту отримання внаслідок такого зловживання неправомірної вигоди самим суб`єктом або третьою особою (третіми особами);
можливість кримінально-правової кваліфікації вчиненого за статтею 364 КК й у разі відсутності попередніх домовленостей між тим, хто вчинює зловживання із вигодонабувачем.
При службовому зловживанні прийняття рішення чи вчинення дій в інтересах певної особи, яке стає причиною користування такою особою певною пільгою, несплатою певних платежів або ж сплатою їх у меншому розмірі завжди потрібно розглядати в контексті усвідомленості саме службовою особою факту вчинення зловживання з метою отримання неправомірної вигоди фізичною або юридичною особою.
Службова особа повинна розуміти, що невчинення нею певних дій або ж навпаки їх вчинення призведе до отримання неправомірної вигоди нею самою або третьою особою.
Кримінальна відповідальність за службове підроблення
Службове підроблення є дещо схожим до попереднього правопорушення, а відповідальність за таке правопорушення передбачає стаття 366 КК.
Приклад з судової практики. Директор ліцею, будучи службовою особою, під час відпустки зловжила службовим становищем. Вона діяла умисно та в інтересах третьої особи (ФОП). Попри дію воєнного стану, директор прийняла рішення про незаконну розтрату бюджетних коштів.
Знаходячись у службовому кабінеті, вона внесла до офіційних документів неправдиві дані щодо обсягів поставленої деревини. У видаткових накладних зазначалося, що товар поставлено у повному обсязі, хоча фактично його було значно менше. Директор власноруч підписала документи як замовник, достовірно знаючи, що інформація є неправдивою.
Таким чином, її дії кваліфіковано як службове підроблення, тобто внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів. Це є кримінальним правопорушенням, передбаченим частиною 1 статті 366 КК України.
Які документи та коли можуть вилучати під час ревізії
Кримінальна відповідальність за службову недбалість
Службова недбалість є невиконанням або неналежним виконанням службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них. Таке нехтування своїми обов’язками призвело до істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.
Приклад з судової практики. Під час проведення процедури закупівлі службова особа допустила злочинну недбалість, проявлену у неналежному виконанні обов’язків. Вона не забезпечила укладання договору та не організувала експертизу кошторисної частини проектної документації, хоча мала для цього всі необхідні можливості.
Такі дії порушили пункт 3 частини 4 статті 31 Закону № 3038, який зобов’язує проводити обов’язкову експертизу проектів, що фінансуються з бюджету або за державні кошти, якщо їх вартість перевищує 300 тис. грн.
У період воєнного стану відповідно до пункту 10 Порядку № 560 експертиза є обов’язковою, якщо кошторисна вартість проєкту перевищує 1 млн грн.
Метою такої експертизи є перевірка якості проєктних рішень і дотримання вимог щодо кошторисної частини будівництва. Її проведення дозволяє виявити відхилення від нормативів та запобігти нецільовому використанню коштів.
Ознаки службової недбалості:
Зв’язок із посадовими обов’язками. Діяння вчинене службовою особою у зв’язку з виконанням її службових функцій.
Бездіяльність або неналежне виконання обов’язків. Особа діяла формально, без належного контролю та відповідальності.
Можливість уникнути порушення. Було реально можливо виконати вимоги закону, але цього не зроблено.
Наслідки. Внаслідок недбалості державним інтересам заподіяно істотну матеріальну шкоду, що перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дисциплінарна відповідальність уповноваженої особи
Щодо терміну «притягнення до кримінальної відповідальності», слід зазначити таке.
Частенько суди визнають особу винною, але звільняють від відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК). Або звільняють від покарання, але надають термін для випробування (ст. 75 КК). Така позиція суду відображена, зокрема в справ № 724/1590/19, де засудженого звільнено на підставі статей 49, 74 КК постановою ВС від 09.09.2025 року.
