На етапі підготовки проєкту договору про закупівлю товару, виконання роботи, надання послуги більшість задається питанням чи можливо у ньому передбачити умови щодо пролонгації договору. Розглянемо чи можна це зробити та які ризики можуть виникнути при цьому
Пролонгація договору — це продовження дії його умов на новий аналогічний строк після завершення первісно встановленого строку. Тобто, якщо строк дії договору укладено умовно на три місяці, по завершенню третього місяця дію договору буде продовжено на нові три місяці без укладення нового договору та проведення нової закупівлі. При цьому виникають нові зобов’язання щодо оплати та поставки товару, виконання роботи, надання послуг.
Пролонгація договору може бути автоматичною, тобто у договорі передбачено окремий пункт щодо цього без укладення додаткових угод, або здійснюватися за домовленістю сторін шляхом підписання відповідної додаткової угоди.
Така пролонгація договору, як правило, пов’язана з необхідністю забезпечити безперервність постачання товарів / послуг. Але якщо оплачуватимуть товари, роботи, послуги за бюджетні кошти, договір має бути укладений з урахуванням вимог Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі — Закон № 922) та Бюджетного кодексу України (БК), а також Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості № 1178).
Ніна Абаімова експерт з публічних закупівель, консультант, Київ
Чи передбачає Закон про публічні закупівлі укладання додаткових угод на кожний наступний бюджетний рік до договору про надання послуг водопостачання та водовідведення, укладеного у минулому році з монополістом. Чи потрібно оприлюднювати звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, якщо укладати таку додаткову угоду?
В окремих випадках у договорах про закупівлю міститься пункт, згідно з яким дія договору автоматично продовжується, якщо жодна із сторін не заявила про його припинення. Такі положення зазвичай зустрічаються:
у типових або примірних договорах, що застосовуються на рівні галузей чи підприємств (наприклад, затверджені постановами КМУ від 05.07.2019 № 690, від 21.08.2019 № 830);
у договорах з природними монополістами у сферах енергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
Для сторін договору — юридичних осіб приватного права, на яких не розповсюджується дія Закону № 922 та Особливостей № 1178, жодних ризиків щодо пролонгації договору не виникає. А от для замовників, які оплачують товари, роботи, послуги за бюджетні кошти, ризики досить значні — порушення вимог БК, Закону № 922, Особливостей № 1178, визнання договору нікчемним, недійсним тощо.
Навіть якщо сторони договору керуються типовим договором, для сторони, яка оплачуватиме товари, роботи, послуги за бюджетні кошти, умови договору мають бути приведені у відповідність до норм БК та Закону № 922. Пояснюється це досить просто, типовий договір затверджено підзаконним актом, а тому якщо положення типового договору суперечать нормам БК та/або Закону № 922, має місце правова колізія, яка вирішується врахуванням норм БК та Закону № 922 та ігнорування положень типового договору, які суперечать нормам закону. Детальніше про правову колізію у листах Мін’юсту від 26.12.2008 № 758-0-2-08-19 та від 30.01.2009 № Н-35267-18.
Наведемо типове формулювання пункту про автоматичну пролонгацію договору:
«Дія цього договору автоматично продовжується на наступний календарний рік на тих самих умовах, якщо жодна із сторін не повідомить іншу сторону про відмову від його продовження не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору».
Таке формулювання часто є зручним для постачальників, однак для замовників бюджетної сфери воно створює ризики, оскільки будуть допущені порушення вимог:
частини 10 статті 3 Закону № 922, якою встановлено заборону придбавати товари, роботи послуги без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель або ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів / спрощених закупівель;
пункту 5 Особливостей № 1178, яким встановлено заборону придбавати замовниками товарів, робіт і послуг без проведення процедури закупівлі відкриті торги / використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару);
пункту 6 Особливостей № 1178, яким заборонено ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги / використання електронного каталогу;
підпункту 4 пункту 19 Особливостей № 1178, яким дозволено продовжувати строк дії договору про закупівлю та/або строк виконання зобов’язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
частин 1, 2 статті 48 БК, якими дозволено розпорядникам бюджетних коштів брати бюджетні зобов’язання (укладати договори) тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, а за спеціальним фондом — виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету.
Тетяна Колісник консультант з публічних закупівель Експертус Держзакупівлі, Київ
Договір з постачальником універсальних послуг (ПУП) включає послуги з розподілу електроенергії. Умови договору передбачають автоматичне пролонгування. Чи обов’язково переукладати новий договір на розподіл електроенергії?
Пролонгація договору про закупівлю на наступний період буде розцінена як уникнення процедури закупівлі. За статтею 43 Закону № 922, пунктом 21 Положення № 1178 такий договір після пролонгації є нікчемним. Аналогічний висновок наведено у постанові Верховного суду від 20.03.2025 № 910/13119/22.
З позиції бюджетного законодавства умова щодо пролонгації договору закупівлі є укладенням договору / взяттям зобов’язань на новий бюджетний період без відповідних бюджетних асигнувань. За частинами 3, 4 статті 48 БК такий договір є недійсним і за ним не виникають бюджетні зобов’язання та не утворюється бюджетна заборгованість. Тобто такий договір не оплачуватимуть за бюджетні кошти. Постачальник товару, надавач послуги, виконавець роботи за таким зобов’язанням може звернутись до суду для відшкодування збитків / шкоди, однак їх стягуватимуть у судовому порядку не з установи, а з осіб, винних у взятті такого зобов’язання.
Тож якщо сторони договору бажають щоб зобов’язання були виконані та оплачені, варто уникати в договорі умов щодо автоматичної пролонгації договору. Якщо ж необхідно забезпечити безперервність поставок, тоді доцільно передбачати можливість укладення нового договору за результатами нової закупівлі, а також можливість продовження дії договору на строк, достатній для проведення цієї закупівлі в обсязі, що не перевищує 20% суми договору, за умови наявності бюджетних асигнувань у новому бюджетному році.
Отже, автоматична пролонгація договорів про закупівлю може здаватися зручною, проте для замовників, які використовують бюджетні кошти, вона становить підвищений ризик порушення бюджетного та закупівельного законодавства. Зобов’язання на наступний бюджетний рік за пролонгованим договором не є бюджетними і, відповідно, не підлягають оплаті за бюджетні кошти.
