експерт, юрист, адвокат, консультант з питань публічних закупівель, Київ
Помилки у публічних закупівлях можуть коштувати надто дорого. З’ясуймо, хто, на кого та в яких розмірах складає штрафи за ст. 164-14 КУпАП. А головне — за яких умов можливо уникнути покарання?
Змінами, внесеними до Закону про публічні закупівлі, які набрали чинності у квітні 2020 року, суттєво розширено перелік та зміст можливих порушень під час проведення закупівель, за які передбачено адміністративну відповідальність у вигляді штрафів. Розміри «покарання» також суттєво збільшено. Наразі штрафи вимірюються десятками та навіть сотнями тисяч гривень, досягаючи в окремих випадках граничної верхньої межі на рівні 170 000 гривень. Нагадаємо, що до набрання змін така межа була 25 500 гривень.
Прояснимо, кого штрафують в публічних закупівлях, й унаочнимо зміни до ст. 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) у таблиці:
Стаття 164-14 КУпАП
Вид порушення
Суб’єкт відповідальності
Розмір штрафу, грн.
Ч. ч. 1-2 ст. 164-14 КУпАП
Порушення порядку визначення предмета закупівлі;
несвоєчасне надання або ненадання замовником роз’яснень щодо змісту тендерної документації;
тендерна документація складена не у відповідності із вимогами закону; розмір забезпечення тендерної пропозиції, встановлений у тендерній документації, перевищує межі, визначені законом;
неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі;
внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, не передбачених законом;
внесення недостовірних персональних даних до електронної системи закупівель та неоновлення у разі їх зміни;
порушення строків оприлюднення тендерної документації
службові (посадові), уповноважені особи замовника
25 500, 00 – 85 000, 00
Ч. 5 ст. 164-14 КУпАП
невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження, подання яких передбачено законом
керівник замовника
34 000, 00 – 85 000, 00
Ч. 6 ст. 164-14 КУпАП
укладення договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених законом
Так, бачимо, що перша група порушень, за які передбачена відповідальність, характеризуються необережністю або неналежним ставленням до своїх обов’язків з боку посадових (службових) осіб. Вони напряму не зачіпають інтересів конкретного учасника та не встановлюють остаточних або проміжних результатів закупівлі. Тому за вчинення даних порушень передбачено відносно невеликий розмір штрафу, накладання якого за такі порушення (ч. ч. 1-2 ст. 164-14 КУпАП) покладено на органи державного фінансового контролю (Державна аудиторська служба України).
Натомість порушення другої групи в основному зачіпають інтереси конкретних учасників, а також можуть встановлювати остаточні або проміжні результати закупівлі (приміром, невідхилення тендерної пропозиції, яка підлягала відхилення або, навпаки, безпідставне відхилення тендерної пропозиції тощо). В даному випадку передбачено значно суворіше стягнення у вигляді штрафу аж до 85 000, 00 грн. Накладання такого штрафу (та всіх інших, описаних нижче) покладено на суд.
Окремим нововведенням в переліку можливих порушень є невиконання рішення Антимонопольного комітету як органу оскарження, при цьому суб’єктом відповідальності є виключно керівник замовника, а розмір штрафу може сягати 85 000, 00 грн.
Найбільший розмір штрафу на рівні 170 000, 00 грн передбачено виключно для керівника замовника за укладення договорів, які передбачають оплату до/без проведення процедур закупівель.
Відповідно до ч. 1 ст. 255 КУпАП протоколи про правопорушення, передбачені ст. 164-14 КУпАП уповноважені складати два органи: Рахункова палата України та Державна аудиторська служба України.
Рахункова палата України, здійснюючи державний зовнішній фінансовий контроль (аудит) може перевіряти також і публічні закупівлі в порядку, встановленому законом, та в разі виявлення порушень, передбачених ст. 164-14 КУпАП, скласти відповідний протокол з подальшим направленням його до суду для вирішення питання винуватості та притягнення до відповідальності винних осіб.
Державна аудиторська служба України може здійснювати контроль публічних закупівель двома шляхами:
планова/позапланова ревізія діяльності замовника, за результатами якої складається акт та, в разі виявлення порушень, передбачених ст. 164-14 КУпАП, оформлюється протокол з подальшим направленням його до суду для вирішення питання винуватості та притягнення до відповідальності винних осіб;
Увага. Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником, в якому обов’язково зазначається опис порушень законодавства, які виявлені за результатами моніторингу та зобов’язання щодо усунення таких порушень.
Відповідно до ч. 9 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» у разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника та/або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку.
Отже, законодавством передбачено спосіб уникнути штрафу шляхом усунення порушень, виявлених органом державного фінансового контролю. Приміром, внести відповідні зміни до тендерної документації, скасувати власне рішення про відхилення тендерної пропозиції, розірвати укладений договір тощо. Але дуже частими є випадки, коли усунути встановлені порушення неможливо навіть при великому бажанні. Зокрема через завершення процедури закупівлі на момент оприлюднення висновку та/або виконання сторонами укладеного договору про закупівлю, або в разі незгоди з висновком самого замовника, який вважає, що провів закупівлю вірно, до того ж має укладений договір, за яким проведено розрахунок та отримано частково або повністю товари, послуги або роботи.Отже, уважно вивчайте та дотримуйтеся вимог закону, щоб потім не витрачати зайвих нервів і коштів.
Увага. Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником, в якому обов’язково зазначається опис порушень законодавства, які виявлені за результатами моніторингу та зобов’язання щодо усунення таких порушень.
