Яка відповідальність передбачена за порушення порядку визначення предмета закупівлі

UA RU
Автор
експерт, адвокат зі спорів з контролюючими органами, консультант із закупівель
Для того, щоб зберігати розумний баланс між витратами бюджетних коштів та отриманням бажаних ТМЦ, робіт, послуг, замовники мають дотримувати певний порядок визначення предмету закупівлі. Законодавець встановив адміністративну відповідальність (штраф) за «Порушення порядку визначення предмета закупівлі». За яких обставин, до кого та хто накладає штраф за порушення порядку визначення предмета закупівлі, роз’яснює експерт

Відповідальність за порушення порядку визначення предмета закупівлі

Відповідальність за порушення порядку визначення предмета закупівлі є адміністративною, а фактично це – штраф, який передбачають частини 1, 2 статті 164-14 КпАП.

Замовникам слід пам’ятати, що за пунктом  22 частини 1 статті 1 Закону № 922, предмет закупівлі – це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі замовник визначає у порядку, який встановлює Уповноважений орган, із застосуванням Єдиного закупівельного словника (далі – ЄЗС), затвердженого у встановленому законодавством порядку.

Тож замовникам, коли вони визначають предмет закупівлі, потрібно керуватися приписами Порядку визначення предмета закупівлі (далі – Порядок № 708) та ЄЗС. А на період дії воєнного стану – враховувати особливості, що передбачені у пункті 6, 13, 15, підпункті 5 пункту 21, пункту 29 Постанови № 1178.

service_slovnik.gif

Перевірте, чи правильно обрали CPV код для свого предмета закупівлі. Скористайтеся автоматизованим пошуком в системі Експертус Держзакупівлі

Скористатися пошуком

Якщо замовник не буде дотримувати приписів цих нормативних актів, до його службових (посадових), уповноважених осіб може бути застосовано адміністративну відповідальність у вигляді штрафу. Тобто, до уповноваженої особи.

І тут є один нюанс, який можна трактувати у різний спосіб. Фактично, керівник замовника є посадовою особою, тож до нього теж можна застосувати штраф за порушення порядку визначення предмета закупівлі. Утім, з системного аналізу статті 164-14 КпАП бачимо, що законодавець виокремлює низку порушень, за які притягають до відповідальності саме керівника, а коли – інших «посадових осіб». Тож можна дійти до висновку, що керівника можуть притягнути до відповідальності лише у двох випадках:

  • керівник є УО;

  • уповноважені органи повідомили керівника про те, що той порушив порядок визначення предмета закупівлі, але все одно підписав договір без виправлення порушення.

Частина 1 статті 9 КпАП вказує, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, за яку закон передбачає адміністративну відповідальність.

Тобто, якщо немає вини особи через відсутність належного нормативного акту щодо затвердження порядку визначення предмета закупівлі, або у такому порядку немає відповідного предмета закупівлі (наприклад, вже з’явилися певні ліки або технічні засоби, які б полегшили роботу замовника, але їх не ще встигли внести до ЄЗС), то посадові особи замовника не можуть притягатися до відповідальності.

Або, якщо до штрафу притягається не відповідна (не суб’єкт правопорушення) особа замовника (наприклад, керівник, що не бере участі у закупівлі і який ще не підписав договір).

*Коли певна особа, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за це порушення, знову свідомо порушила порядок визначення предмета закупівлі. Якщо таке порушення було вчинене через два роки, або особу не було вчасно притягнуто до адміністративної відповідальності – вона може нести відповідальність у вигляді штрафу, що дорівнює 1700 грн. 

Хто накладає штраф за порушення порядку визначення предмета закупівлі

Відповідно до статті 234-1 КпАП, справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з законодавством про закупівлі (ч. 1, 2 ст. 164-14 цього кодексу) розглядають органи державного фінансового контролю. Тобто наразі – Держаудитслужба.

Від імені ДАСУ розглядати справи про такі адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення (застосувати штраф) мають право: керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, його заступники, а також інші уповноважені керівником посадові особи цього органу. У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань можна перевірити, чи має повноваження певна фізична особа застосовувати штраф. Для цього в пошуковому запиті потрібно поставити позначку «юридична особа» та код ЄДРПОУ 40165856.  Якщо такої особи немає у переліку «Відомості про осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи...», це вже є підставою для оскарження постанови про застосування штрафу.

Важливо! Навіть якщо було винесено постанову про застосування (накладення) штрафу, її можна оскаржити в місцевому загальному суді, за правилами КАС.

Крім того, і ДАСУ, і працівники замовників іноді забувають, що за загальним правилом (ст. 38 КпАП), адміністративне стягнення можуть накласти (застосувати штраф) не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення.

Тобто, якщо моніторинг виявив, що є порушення порядку визначення предмета закупівлі, то орган ДАСУ має якнайшвидше застосувати штраф, інакше, можуть спливти два місяці для накладання штрафу.

Тобто, якщо у замовника буде ревізія, скажімо, через шість місяців після укладання договору закупівлі, і виявиться, що є порушення щодо порядку визначення предмета закупівлі, то штраф застосовувати вже неправомірно. 

Що врахувати у новому порядку для відкритих торгів

Приклади порушення порядку визначення предмета закупівлі

Оскільки сума штрафу є доволі незначна (порівняно, із судовими витратами), то переважна більшість працівників замовника воліють не звертатися до суду з метою оскарження постанови про накладення штрафу, а сплатити його. Тому, судової практики з цього питання майже немає.

Обережним замовникам слід вивчати, як ДАСУ ставиться до процедур закупівель щодо схожих предметів.

Так, у закупівлі UA-2021-06-11-002524-c  орган ДАСУ встановив таке.

Згідно з пунктом 3 розділу I Порядку № 708, замовник визначає предмет закупівлі послуг за пунктом 21 частини 1 статті 1 Закону № 922 та за показником четвертої цифри ЄЗС. Однак, на порушення вимог пункту 3 розділу I Порядку № 708, на думку органу ДАСУ, в оголошенні про проведення відкритих торгів та пункту 4 розділу 1 тендерної документації предмет закупівель замовник визначив за другою цифрою ЄЗС (ДК 021:2015: 45000000-7).

Схожа ситуація склалася і в закупівлі UA-2021-05-27-009147-b. Орган ДАСУ, зокрема, зазначив, що  предмет закупівлі товарів і послуг замовник має визначати за показником четвертої цифри основного словника відповідно до приписів пункту 3 розділу I Порядку № 708. Водночас замовник, коли визначав предмет закупівлі, застосував код ЄЗС «ДК 021:2015:16700000-2: Трактори». Тобто, предмет закупівлі замовник визначив за показником третьої цифри ЄЗС (див. висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-05-27-009147-b).

Отримайте безплатний доступ на цілу добу

Важливо! Уповноваженим особам замовника, особливо тим, хто перебуває у м. Києві, слід пам’ятати про те, що Постанова Київського апеляційного суду від 24.06.2020 у справі № 369/10633/19 (№ 33/824/4857/2019) закрила провадження у справі щодо відсутності у його діях особи складу адміністративного правопорушення, що передбачає частина 1 статті 164-14 КпАП. Підставами ухвалити таку постанову (звільнення від штрафу), серед іншого було те, що  порушення Порядку визначення предмету закупівлі та придбання послуг без тендерних процедур допустив не тендерний комітет, а замовником за договором, в особі його керівника. Окрім цього, неправильне визначення предмета закупівлі не становить об`єктивну сторону діяння, відповідальність за яке передбачає частина 1 статті 164-14 КпАП.

Отже, будь-які прогалини у доказовій базі органу ДАСУ, працівники замовників можуть використовувати на свою користь.

Нагадаємо, що замовникам потрібно правильно визначати предмет закупівлі, а також обирати код і цифру в Єдиному закупівельному словнику.

Уникайте порушень норм права. А якщо такі порушення є надуманими з боку органу ДАСУ, їх можна оскаржити (постанову про застосування штрафу) у суді.

🎓Не відкладайте підвищення кваліфікації на потім!

Скористайтеся унікальною пропозицією травня

akcia_traven_school.jpg ХОЧУ НА НАВЧАННЯ

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді