експерт, консультант з публічних закупівель, канд. екон. наук
Щоб успішно провести закупівлю, замовнику насамперед потрібно точно визначити предмет закупівлі. Адже від цього залежить і вибір виду закупівлі, і якість закупленого, і уникнення поділу предмета закупівлі, а відповідно — і проблем. Що має знати закупівельник про порядок визначення предмета закупівлі? Як правильно визначити предмет закупівлі, щоб не наразитися на покарання, роз’яснює експерт
Предмет закупівлі — це товари, роботи чи послуги, які замовник закуповує замовник у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі) (п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону № 922).
Мінекономіки своїм наказом «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі» від 15.04.2020 № 708 (далі — Порядок визначення предмета закупівлі) врегулював питання визначення предмета закупівлі. Цей порядок передбачає, що предмет закупівлі визначається спочатку за категорією – товари, роботи чи послуги, а потім відповідно класифікації за Єдиним закупівельним словником з урахуванням показника цифр, що передбачені цим порядком.
Увага! Стаття 164-14 КпАП встановлює, що порушення порядку визначення предмета закупівлі тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника.
Тому, замовники обов'язково мають опанувати порядок визначення предмета закупівлі так, щоб його не порушувати і не ризикувати ні закупівлею, ні гаманцем, ні репутацією.
Порядок визначення предмета закупівлі для товарів та послуг
Товари — продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані із постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів (п. 34 ч. 1 ст. 1 Закону № 922).
Послуги — будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації (п. 21 ч. 1 ст. 1 Закону № 922).
Порядок визначення предмета закупівлі встановлює, що предмет закупівлі товарів та послуг визначається за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника (ДК 021:2015).
Пам’ятайте, що під час будь-якої закупівлі у річному плані повинна міститися, зокрема назва предмета закупівлі із зазначенням коду за ДК 021:2015 (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності).
Крім того, Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі, затверджений наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 (далі — Порядок № 1082), встановлює, що під час внесення інформації щодо предмета закупівлі товарів та послуг в оголошення, оприлюднення яких передбачає Закон № 922, та повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі в окремих електронних полях зазначається додатково інформація щодо:
назви товару чи послуги кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі;
коду товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі.
Відповідно до листа Мінекономіки від 29.11.2021 № 3304-04_56247-06 до приведення у відповідність наказу № 708 під час визначення предмета закупівлі робіт згідно з пунктом 27 частини 1 статті 1 Закону № 922 за об'єктами будівництва рекомендовано замовникам враховувати кошторисні норми України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджені наказом № 281, (далі — Настанова з визначення вартості будівництва), в яких наведено визначення об'єкта будівництва.
Порядок визначення предмета закупівлі встановлює, що визначення предмета закупівель здійснюється, зокрема за об’єктами будівництва. Об’єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури (ч. 1 ст. 4 Закону про регулювання містобудівної діяльності). До об’єктів будівництва не належать нафтові і газові свердловини та об’єкти їх влаштування.
Поняття таких об’єктів визначає ДБН А.2.2-3-2014, а саме:
Кожен об’єкт із складової поняття об’єкту будівництва може бути окремим предметом закупівлі за наявності щодо нього окремого проєкту і кошторису або кошторисного розрахунку (об’єктний кошторис або об’єктний кошторисний розрахунок).
Визначення цих понять наводить пункт 1.2. Настанови з визначення вартості будівництва, а саме:
Об’єктний кошторис — кошторисний документ, який визначає кошторисну вартість об’єкта і об’єднує у своєму складі підсумкові дані з локальних кошторисів на окремі види будівельних робіт та витрати.
Об’єктний кошторисний розрахунок — кошторисний документ, який визначає кошторисну вартість об’єкта і об’єднує у своєму складі підсумкові дані з локальних кошторисів і локальних кошторисних розрахунків та підлягає уточненню.
Локальний кошторис — первинний кошторисний документ, який визначає кошторисну вартість окремих видів будівельних робіт та витрат по об’єктах і складається на підставі обсягів робіт, визначених проектною документацією.
Локальний кошторисний розрахунок — первинний кошторисний документ, який визначає кошторисну вартість окремих видів будівельних робіт по об’єктах і складається замість локальних кошторисів у випадках, коли об’єми будівельних робіт і розміри витрат остаточно не визначені і підлягають уточненню.
Зведений кошторисний розрахунок вартості об’єкта будівництва — кошторисний документ, який визначає повну кошторисну вартість об’єкта будівництва або його черги, який включає кошторисну вартість будівельних робіт, витрати на придбання устаткування, меблів та інвентарю, а також інші витрати, та складається на основі об’єктних кошторисів та/або об’єктних кошторисних розрахунків і кошторисних розрахунків на окремі види витрат.
На окремі види будівельних робіт та витрат складають локальні кошториси або локальні кошторисні розрахунки, дані яких об’єднуються у складі об’єктних кошторисів або об’єктних кошторисних розрахунків, які і є основою для визначення предмета закупівель робіт за об’єктом будівництва.
Відповідно до листа Мінекономіки від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06, якщо супровідні роботам послуги по об’єкту будівництва, включені до зведеного кошторисного розрахунку, та водночас вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт (будівництва), такий предмет закупівлі відноситься до визначення «роботи» у розумінні Закону № 922.
В іншому випадку закупівля має здійснюватися за відповідним визначенням предмета згідно з терміном «послуги».
Наталія Заєць експерт, консультантка з публічних закупівель, канд. екон. наук
Знатимете, за яких умов можете закупити, якщо виникла додаткова потреба, яку не змогли передбачити. Ознайомитесь із особливостями закупівель, коли додатково виділили кошти, перерозподілили зекономлені кошти або коли договір розірвали
Порядок визначення предмета закупівлі не містить вимог щодо зазначення знака Єдиного закупівельного словника у разі, якщо предметом закупівлі є роботи. Проте, Закон № 922 вимагає вказувати знак для усіх категорій предметів закупівель. Водночас, Порядок № 1082 встановлює, що під час розміщення в електронній системі закупівель інформації про предмет закупівлі в окремих полях зазначається, зокрема інформація щодо коду за показниками другої п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника, у разі визначення предмета закупівлі — роботи.
Тепер ви знаєте, на що варто орієнтуватися, коли визначаєте предмет закупівлі. Зможете самостійно визначити предмет закупівлі товарів, робіт і послуг.
