експерт, консультант з публічних закупівель, канд. екон. наук
У яких випадках сьогодні можна укладати прямий договір за Особливостями? Коли звіт про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ, публікувати обов'язково, а коли — ні? Детально у статті
Прямий договірце звичне для замовників поняття. Його не має у визначеннях Закону, але це той же господарський договір, що укладається між замовником і постачальником товарів/надавачем послуг/виконавцем робіт за умови, що не проводилася процедура закупівлі. Замовник та постачальник визначили та погодили умови такого договору на переговорах, що можуть бути і у телефонному режимі, і шляхом листування, і шляхом проведення зустрічі.
В Особливостях здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених Постановою КМУ від 19.10.2022 №1178 ( далі – Особливості № 1178) такі договори охарактеризовані як договори про закупівлю, укладені без застосування електронної системи закупівель.
Для деяких таких договорів передбачено застосування вимог законодавства щодо закупівельних договорів, а для інших лише вимоги ГКУ та ЦКУ.
Якщо замовник здійснює закупівлю до 50 тис грн, то повинен внести її в річний план закупівель. Для такої закупівлі це всі вимоги, що передбачені Особливостями № 1178.
Для закупівель товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких є меншою ніж 100 тис. грн, послуг з поточного ремонту, вартість яких є меншою ніж 200 тис. грн, робіт, вартість яких є меншою ніж 1,5 млн грн, замовники можуть використовувати ЕСЗ відповідно до умов, визначених адміністратором ЕСЗ, зокрема електронний каталог для закупівлі товарів (п. 11 Особливостей № 1178).
Тобто використовувати ЕСЗ для таких закупівель — право замовника, яким він може скористатися. Якщо вирішили таким правом скористатися, можете:
застосувати електронний каталог для закупівлі товарів відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою КМУ від 14.09.2020 № 822;або
провести спрощену закупівлю відповідно до Інструкції про порядок використання ЕСЗ у разі здійснення закупівель вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в особливостях здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування та зупинення дії наказу ДП «ПРОЗОРРО» від 19.03.2019 року № 10 (зі змінами), затвердженої наказом ДП «Прозорро» від 20.10.2022 № 25.
В іншому випадку — можете укласти прямий договір без використання ЕСЗ.
Зважайте й на заборону ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання е-каталогу для закупівлі товару (п. 6 Особливостей № 1178).
Важливо!
У разі закупівлі за прямим договором передбачено внесення інформації про таку закупівлю до річного плану закупівель
Отже, розраховуйте потребу для закупівлі за прямим договором:
у 2024 році з огляду на потребу, що залишилася до кінця року;
на 2025 рік з огляду на потребу на весь рік.
Утім, якщо така потреба загалом перевищує 100 тис. грн для товарів та послуг (крім поточного ремонту) і 1,5 млн для робіт, обов’язково застосовуйте процедуру відкритих торгів або електронний каталог.
Коли йдеться про прямий договір до 200 тисяч, то йдеться про закупівлю послуг з поточного ремонту. Адже саме для цього предмета закупівлі виокремлена така вартісна межа.
У пункті 10 Особливостей № 1178 зазначено, що послуги з поточного ремонту це предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 3 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708.
Нагадаємо, під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301.
Саме для таких закупівель прямий договір може укладатися до 200 тис грн.
Замовники можуть придбавати товари і послуги (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. грн, послуги з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. грн, роботи, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн грн, без застосування відкритих торгів та/або е-каталогу для закупівлі товару, якщо наявні підстави, визначені у пункті 13 Особливостей.
Тож у цих випадках замовник може укласти з учасником прямий договір.
Коли ухвалюєте рішення про укладення такого договору, попрацюйте над обгрунтуванням підстави для цього. У багатьох із перерахованих у пункті 13 випадків обумовлена наявність документального підтвердження. Проте воно доречне для будь-якої з підстав, яку збираєтеся застосувати, щоб укласти прямий договір.
Зважайте, що заборона придбавати до/без проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання е-каталогу та укладати договори про закупівлю, які передбачають оплату до/без проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання е-каталогу, не поширюється на випадки, передбачені пунктами 9 і 13 Особливостей № 1178.
Втім, застосовуючи підстави пункту 13 Особливостей № 1178, замовники повинні оприлюднити в електронній системі закупівель звіт про укладений договір протягом 10 робочих днів.
Виключенням є підпункти 15, 17 та 18 цього пункту. У разі їх застосування замовник може не публікувати договір про закупівлю та/або додатки до нього.
Обґрунтування має бути у вигляді розпорядчого рішення замовника або іншого документа готується уповноваженою особою або іншою службовою (посадовою) особою замовника та погоджується (затверджується) керівником замовника або іншою особою, визначеною керівником замовника.
Відповідно до Інформаційного листа Мінекономіки № 3323-04_50098-06 від 19.09.2023 документ, що містить обгрунтування, може бути підготовленим як уповноваженою особою, так і іншою особою замовника, наприклад, представником структурного підрозділу, який є ініціатором такої закупівлі тощо. До того ж такий документ має бути погодженим або затвердженим керівником або особою, яка визначена керівником для вчинення відповідних дій.
Зміст обгрунтування визначається замовником самостійно та може містити, зокрема посилання на законодавство, нормативні акти, умови або обставини, причини, що виникають у замовника стосовно необхідності закупівлі у такий спосіб тощо.
Окремо слід зазначити, що Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5 (зі змінами) (далі - наказ № 1000/5). Ці Правила встановлюють єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами, а також порядок їх архівного зберігання в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності.
Зважайте на вимогу пункту 17 Особливостей № 1178. Він передбачає, що договір за результатами проведеної закупівлі за пунктами 10 і 13 Особливостей укладають відповідно до Цивільного і Господарського кодексу з урахуванням положень статті 41 Закону № 922 (крім частин 2–5, 7 - 9 статті 41 Закону) та Особливостей № 1178.
