НАЗК є одним з десяти державних органів, уповноважених на проведення спеціальної перевірки кандидатів на посади публічної служби. Під час спецперевірки НАЗК аналізує декларації кандидатів на посади та зіставляє їхні витрати з доходами. Виявлені розбіжності можуть стати підставою для відмови у призначенні, але претендент має право надати письмові пояснення протягом 5 днів
Повідомлення викривачів: хто і які порушення викриває
При проведенні спецперевірки в частині НАЗК здійснюється експрес-аналіз даних про майновий стан кандидата на посаду. Зокрема це:
- достовірність даних, зазначених у декларації кандидата на посаду — чи задекларував кандидат рухоме і нерухоме майно, корпоративні права, бізнес, гроші на банківських рахунках, готівку, криптовалюту, доходи за попередні роки, фінансові зобов’язання тощо;
- відповідність витрат доходам — цей етап включає порівняння вартості активів та набутого майна з офіційними доходами кандидата та членів його сім’ї.
Якщо під час спецперевірки у декларації кандидата НАЗК виявляє недостовірні відомості на суму 100 і більше прожиткових мінімумів для працездатних осіб (у 2025 році це 302 800 грн), це може стати підставою для відмови у призначенні або обранні кандидата на посаду публічної служби.
Окрім того, на основі результатів експрес-аналізу даних, НАЗК може ініціювати повну перевірку декларації або проведення моніторингу способу його життя. Надалі, при виявленні ознак корупційних та пов’язаних з корупцією правопорушень, таких як недостовірне декларування, набуття необґрунтованих активів чи незаконного збагачення кандидата на посаду, НАЗК:
- надсилає до суду протокол про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією;
- направляє органам досудового розслідування матеріали, що свідчать про вчинення кримінального правопорушення;
- передає Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (САП) матеріали для подання до суду позову про стягнення в дохід держави необґрунтованих активів.
Важливо: орган, який організовує спецперевірку, зобов’язаний надати можливість претенденту на посаду протягом 5 робочих днів надати письмове пояснення за фактом розбіжностей у поданій декларації та/або виправити їх. Ці пояснення можуть суттєво вплинути на оцінку відомостей, що зафіксовані НАЗК за результатами спеціальної перевірки.
Тож НАЗК радить ініціаторам спеціальних перевірок ухвалювати рішення щодо призначення або відмови, враховуючи не лише результати перевірки, а й пояснення кандидата. За наявності відповідного звернення НАЗК остаточний висновок доцільно робити після того, як Агентство ознайомиться з поясненням і дасть зворотній зв’язок.
Довідково
Спеціальні перевірки кандидатів на посади — це інструмент забезпечення прозорості та відповідальності у публічному секторі. Вони спрямовані на недопущення до посад осіб, які володіють активами, не підтвердженими законними доходами, подали для призначення неправдиві дані та документи, або ж мають зв’язки з ворожими структурами.
Джерело: офіційний сайт НАЗК
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
