Під час закупівель необхідно розуміти, що саме належить до істотних умов договору.
Нагадаємо!За статтею 164-14 КпАП, укладення з учасником-переможцем процедури закупівлі договору про закупівлю, умови якого не відповідають вимогам тендерної документації та/або тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, або ж внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, не передбачених законом, караються штрафом від 25 500 грн. Такий штраф застосовується не до замовника, а до його посадової особи.
Частина 1 статті 41 Закону № 922 передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК та ГК, з урахуванням Особливостей, визначених цим Законом. Втім, ГК втратив чинність, тож посилатися на нього вже не доречно.
Тобто замовникам слід керуватися приписами ЦК (залежно від виду договору істотні умови можуть змінюватися), а також перевіряти, що передбачає Закон № 922 з урахуванням Особливостей.
Істотні умови договору закупівлі — це те, без чого суть договору не буде зрозумілою або матиме множинне трактування сторонами. Істотні умови сторони договору визначають при його укладанні. ЦК визначає, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК).
Приклад 1
Замовник вважатиме, що купує рушники паперові в упаковці у двох рулонах й отримає такі рушники на 100 відривань. Але якщо він цього чітко не визначить, ніщо не заважає учаснику в специфікації договору запропонувати такий товар на іншу суму відривань.
Приклад 2
Сторони укладають договір, в якому прописують ціну, але не уточнюють, чи це ціна за 1 шт., чи за декілька товарів
Неістотні умови договору — це…
Фактично законодавство не визначає, що таке неістотні умови договору.
Неістотні умови договору або основні умови договору — це всі інші умови, які законодавець не визначив істотними (наприклад, щодо прав та обов’язків сторін або ж форс-мажору, інших умов).
Тобто замовник та учасник можуть погодити певні умови договору важливими або такими, що не впливають на укладення договору.
Звичайно, кожна зі сторін наполягатиме на своїх «додаткових» умовах, але кожна сторона змушена буде піти на поступки, оскільки обидві зацікавлені укласти договір про закупівлю. Інакше не було б сенсу проводити закупівлі та брати в них участь.
Предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому.
Особливості купівлі-продажу об’єктів незавершеного будівництва та майбутніх об’єктів нерухомості визначаються законом.
Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.
Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Істотні умови договору підряду визначені постановою КМУ від 01.08.2005 № 668 «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві».
Для багатьох інших предметів, таких як договір оренди, договір обслуговування транспортних засобів, істотні умови договору про публічні закупівлі можуть також визначатися окремими нормативними актами.
Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Водночас пункт 19 Особливостей регламентує, що ціна не може змінюватися, окрім наступних випадків:
узгодженого сторонами збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку, що відбулося з дня укладення договору про закупівлю (у разі збільшення ціни за одиницю товару за цим підпунктом вперше) або з дня останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни (у разі збільшення ціни за одиницю товару за цим підпунктом вдруге і далі), за умови документального підтвердження такого коливання;
погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);
зміни ціни в договорі про закупівлю у зв’язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування — пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв’язку зі зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування;
зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед», що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
зміни умов у зв’язку із застосуванням положень частини 6 статті 41 Закону № 922. Утім, частина 6 статті 180 ГК передбачає, що у випадку, коли сторони погодили ціну, але якщо така ціна порушує вимоги антимонопольно-конкурентного законодавства, антимонопольний орган має право вимагати від сторін зміни умови договору щодо ціни.
Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Наталія Заєць консультант з публічних закупівель, канд. екон. наук, Київ
Скористайтеся покроковою інструкцією, щоб провести закупівлю в електронному каталозі із застосуванням запиту пропозицій постачальників за вимогами Особливостей та Порядку № 822
Строк договору про закупівлю — це час, упродовж якого існують господарські зобов’язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов’язання, що виникли у сторін до укладення ними договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору. Тобто, якщо постачальник лише частково поставив ТМЦ, кількість яких прописана у договорі, або замовник не сплатив всі поставки — такі ТМЦ/гроші все одно повинні бути поставлені/сплачені.
Відповідно до підпункту 4 пункту 19 Особливостей, можна продовжити строк дії договору та виконання зобов’язань щодо передачі ТМЦ, виконання робіт, надання послуг у випадку виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у т. ч. обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, але лише за умови, коли такі зміни не спричинять збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
На практиці трапляються випадки, коли початок дії договору визначений у тендерній документації як початок року, а фактично договір підписаний через декілька місяців. У такому разі замовникам варто пам’ятати про постанову ВС від 05.05.2021 року.
Судова справа № 160/4421/20
У цій постанові ВС вказав на те, що чинність договору про закупівлю починається від дня, коли сторони його підписали, незалежно від того, з якої дати замовник хотів би бачити чинність договору.
