Приклад 2
Сторони укладають договір, в якому прописують ціну, але не уточнюють, чи це ціна за 1 шт., чи за декілька товарів
Неістотні умови договору — це…
Фактично законодавство не визначає, що таке неістотні умови договору.
Неістотні умови договору — це всі інші умови, які законодавець не визначив істотними (наприклад, щодо прав та обов’язків сторін або ж форс-мажору, інших умов).
Тобто замовник та учасник можуть погодити певні умови договору важливими або такими, що не впливають на укладення договору.
Звичайно, кожна зі сторін наполягатиме на своїх «додаткових» умовах, але кожна сторона змушена буде піти на поступки, оскільки обидві зацікавлені укласти договір про закупівлю. Інакше не було б сенсу проводити закупівлі та брати в них участь.
Які істотні умови договору врахувати
Коли укладаєте договори, уважно ставтеся до того, як формувати їх зміст. Фактично це питання розшифровує стаття 180 ГК.
За приписами частини 3 статті 180 ГК, сторони, коли укладають договір, зобов’язані у будь-якому разі погодити:
предмет договору;
ціну;
строки.
Розгляньмо ці основні умови детально.
Предмет як істотна умова договору
За частиною 4 статті 180 ГК, умови про предмет у договорі повинні визначати:
- найменування (номенклатуру, асортимент) — потрібно чітко прописати не «фрукти цитрусові», а «грейпфрути» чи «апельсини» тощо.;
- кількість продукції (робіт, послуг) потрібно чітко і без множинного трактування вказати кількість ТМЦ/робіт/послуг, чи ТМЦ обліковуються у штуках, кілограмах, тонах тощо;
- вимоги щодо якості.
Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов’язкових для сторін нормативних документів, які зазначає стаття 15 ГК, а в разі їх відсутності — в договірному порядку з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів. Наприклад, однією з найпоширеніших закупівель є придбання пального для авто. У цьому випадку доцільно прописати, що пальне обов’язково має відповідати Технічному регламенту, затвердженому постановою КМУ від 01.08.2013 № 927.
Утім, підпункт 1 пункту 19 Особливостей дозволяє зменшити обсяги (кількість), у т. ч. з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника (тобто фактичного надходження коштів). А за приписами підпункту 3 пункту 19 Особливостей, можливо змінити якість предмету закупівель, але лише за умови, коли покращення якості не спричинить збільшення ціни за договором у цілому.
Ціна як істотна умова договору
Частина 5 статті 180 ГК визначає ціну в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами КМУ.
Водночас пункт 19 Особливостей регламентує, що ціна не може змінюватися, окрім наступних випадків:
погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення;
погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);
зміни ціни в договорі про закупівлю у зв’язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування — пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв’язку зі зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування;
зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед», що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
зміни умов у зв’язку із застосуванням положень частини 6 статті 41 Закону № 922. Утім, частина 6 статті 180 ГК передбачає, що у випадку, коли сторони погодили ціну, але якщо така ціна порушує вимоги антимонопольно-конкурентного законодавства, антимонопольний орган має право вимагати від сторін зміни умови договору щодо ціни.
Строк як істотна умова договору
Строк договору про закупівлю — це час, упродовж якого існують господарські зобов’язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов’язання, що виникли у сторін до укладення ними договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору. Тобто, якщо постачальник лише частково поставив ТМЦ, кількість яких прописана у договорі, або замовник не сплатив всі поставки — такі ТМЦ/гроші все одно повинні бути поставлені/сплачені.
Відповідно до підпункту 4 пункту 19 Особливостей, можна продовжити строк дії договору та виконання зобов’язань щодо передачі ТМЦ, виконання робіт, надання послуг у випадку виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у т. ч. обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, але лише за умови, коли такі зміни не спричинять збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
На практиці трапляються випадки, коли початок дії договору визначений у тендерній документації як початок року, а фактично договір підписаний через декілька місяців. У такому разі замовникам варто пам’ятати про постанову ВС від 05.05.21
Судова справа № 160/4421/20
У цій постанові ВС вказав на те, що чинність договору про закупівлю починається від дня, коли сторони його підписали, незалежно від того, з якої дати замовник хотів би бачити чинність договору.
