експерт, консультант з публічних закупівель, канд. екон. наук
Замовник має виконати рішення АМКУ не пізніше 30 днів з дня його прийняття. Або ж може оскаржити таке рішення до суду. Як оскаржити рішення Антимонопольного комітету, якщо ви з ним не згодні та які докази підготувати — роз’яснюємо у статті
За частиною 22 статті 18 Закону № 922, рішення АМКУ набирають чинності з дня їх прийняття. Однак Особливостями № 1178 передбачений особливий порядок оскарження відкритих торгів (пп. 55-67). Тому, якщо вирішите оскаржити рішення Антимонопольного комітету України, треба врахувати й положення Особливостей.
Оскарження рішення антимонопольного комітету до суду
Згідно з частиною 1 статті 27 Кодексу адміністративного судочинства України (далі — КАС), адміністративні справи з приводу оскарження рішень АМКУ щодо розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель вирішує окружний адміністративний суд, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
Тобто замовник має подавати позов до Київського міського окружного адміністративного суду, навіть якщо він перебуває в іншому місті або області України. Водночас, подати позов до суду потрібно не пізніше 30 календарних днів з дня прийняття рішення АМКУ про задоволення скарги. Якщо строк оскарження рішення антимонопольного комітету буде пропущено, то суд залишить позов без розгляду і оскаржити рішення АМКУ вже буде неможливо.
Важливою складовою в порядку оскарження рішень Антимонопольного комітету є правильно сформована позовна заява.
Деталі формування позовної заяви
Відповідачем потрібно вказувати Антимонопольний комітет України (дехто вказує «АМКУ «в особі Постійно діючої адміністративної колегії з розгляду скарг про порушення законодавства в сфері публічних закупівель»), а третьою особою доцільно залучити ту особу (зазвичай це учасник торгів), яка подала скаргу до АМКУ за підпунктом 55-67 Особливостей № 1178.
У цьому випадку позов буде немайнового характеру, тож судовий збір становитиме один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У 2025 році це становить 3028,00 грн.
Сформувати квитанцію для сплати судового збору можна на сайті Судової влади України.
Коли формуватимете позовну заяву, потрібно уважно вивчати судову практику та перевіряти норми законодавства про публічні закупівлі, які діяли на момент виникнення позову у тій, чи іншій справі.
Наприклад, до вступу у дію постанови КМУ від 02.07.2025 № 782 «Про затвердження додаткового переліку товарів, що належать виключно до продукції переробної промисловості, до яких встановлюються вимоги щодо їх ступеня локалізації виробництва» (04.08.2025) вимоги локалізації не застосовувалися до товарів, що перелічені у постанові.
Тобто, у разі закупівлі таких товарів не можна посилатися на судову практику, яка була сформована на підставі ст. 61 прикінцевих та перехідних положень Закону № 922 щодо вимог локалізації.
Проаналізуємо, що змінилося у відповідальності УО. Розберемо, за які порушення УО можуть притягнути до дисциплінарної, адміністративної, цивільної та кримінальної відповідальності
Доказами у справі будуть тендерна документація замовника та документація, яку надав чи не надав скаржник (третя особа у судовій справі). Тобто замовнику потрібно довести, що учасник дійсно не надав усі необхідні документи чи надав їх з порушеннями, а АМКУ ці обставини не встановив та не проаналізував належним чином. Також необхідно надати рішення АМКУ, яке оскаржується.
Стосовно спорів щодо так званого «правила двох виробників», тобто випадків, коли в тендерній документації замовника, на думку скаржника та АМКУ містяться вимоги щодо предмета закупівлі (товарів, робіт, послуг), яким відповідає лише продукція (роботи/послуги) конкретного виробника. У таких випадках скаржник (третя особа в судовій справі) та АМКУ вважають, що до тендерної документації та її вимог повинні бути внесені зміни, що дасть змогу скаржнику взяти участь у цій процедурі закупівлі, оскільки дії замовника в частині встановлення деяких вимог є дискримінаційними, а вимоги до предмета закупівлі і супровідної документації, порушують принцип здійснення закупівель щодо недискримінації учасників.
Як зазначив Верховний Суд в постанові від 28.10.2020 у справі № 640/4170/19 (адміністративне провадження № К/9901/35583/19), Закон обмежує умови щодо визначення у тендерній документації конкретних: виробника, торговельної марки, суб’єкта господарювання тощо. Втім, замовник може формувати у тендерній документації такі вимоги, які найбільше підходять для виконання поставленої мети (наприклад: конкретні габарити предмету, конкретні потужності (100 кВт, або 150 кВт тощо).
Водночас, якщо замовник обґрунтував встановлення спірних критеріїв до предмета закупівлі з огляду на коштовність та важливість проєкту, специфіку необхідного обладнання, яке б відповідало певним вимогам тощо, то АМКУ необґрунтовано відхиляє докази на підтвердження правомірності дій замовника.
Тож у таких справах замовнику потрібно надати докази того, що встановлення певних параметрів у тендерній документації було обумовлено специфікою конкретної закупівлі.
Нещодавно до функціоналу електронної системи закупівель було додано нову опцію – розміщення інформації про оскарження рішення АМКУ у суді.
Це можливо зробити лише у період коли процедура закупівлі активна, тобто ще не отримала статус «завершена», а знаходиться у статусі «залишено без розгляду» або «скаргу задоволено» або «відмовлено в задоволенні скарги» або «порушення усунуто».
В цьому період замовник або скаржник може внести в систему інформацію про оскарження відповідного рішення в суді. Для цього вони повинні увійти в особистий електронний кабінет на майданчику та на сторінці відповідної закупівлі вказати суть судового оскарження, додавши документ, що підтверджує подання позову. В кінці має бути накладено електронний підпис.
Коли позов буде розглянуто і справі буде присвоєно номер провадження, позивач зможе довнести інформацію про номер провадження та дату прийняття справи до розгляду, після чого повторно накласти електронний підпис.
