експерт, адвокат зі спорів з контролюючими органами, консультант із закупівель
Замовник має виконати рішення АМКУ не пізніше 30 днів з дня його прийняття. Або ж може оскаржити таке рішення до суду. Як оскаржити рішення Антимонопольного комітету, якщо ви з ним не згодні та які докази підготувати - роз’яснюємо у статті
За частиною 22 статті 18 Закону № 922, рішення АМКУ набирають чинності з дня їх прийняття. Однак Особливостями № 1178 передбачений особливий порядок оскарження відкритих торгів (пп.55-67). Тому, якщо вирішите оскаржити рішення Антимонопольного комітету України, треба врхувати й положення Особливостей.
Оскарження рішення антимонопольного комітету до суду
Згідно з частиною 1 статті 27 Кодексу адміністративного судочинства України (далі — КАС), адміністративні справи з приводу оскарження рішень АМКУ щодо розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель вирішує окружний адміністративний суд, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
Тобто тепер замовник має подавати позов до Київського окружного адміністративного суду (а коли запрацює Київський міський окружний адміністративний суд, відповідно до приписів Закону від 13.12.2022 № 2825-IX, то до нього), навіть якщо він перебуває в іншому місті або області України. Водночас, подати позов до суду потрібно не пізніше 30 календарних днів з дня прийняття рішення АМКУ про задоволення скарги. Якщо строк оскарження рішення антимонопольного комітету буде пропущено, то суд залишить позов без розгляду і оскаржити рішення АМКУ вже буде неможливо.
Важливою складовою в порядку оскарження рішень Антимонопольного комітету є правильно сформована позовна заява.
Деталі формування позовної заяви
Відповідачем потрібно вказувати Антимонопольний комітет України (дехто вказує «АМКУ «в особі Постійно діючої адміністративної колегії з розгляду скарг про порушення законодавства в сфері публічних закупівель»), а третьою особою доцільно залучити ту особу (зазвичай це учасник торгів), яка подала скаргу до АМКУ за пп.55-67 Особливостей № 1178.
У цьому випадку позов буде немайнового характеру, тож судовий збір становитиме один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У 2024 році це становить 3028,00 грн.
Коли формуватимете позовну заяву, потрібно уважно вивчати судову практику та перевіряти норми законодавства про публічні закупівлі, які діяли на момент виникнення позову у тій, чи іншій справі.
Наприклад, у п.29 Особливостей № 1178 передбачено, що у разі проведення відкритих торгів згідно з цими особливостями для закупівлі твердого палива, бензину, дизельного пального, природного газу, газу скрапленого для автомобільного транспорту, газу скрапленого для комунально-побутового споживання та промислових цілей, електричної енергії положення пп.1,2 ч.2 ст.16 Закону № 922 замовником не застосовуються. Тобто, не можна посилатися на судову практику, яка була сформована на підставі ст.16 Закону № 922, скажімо щодо закупівель у січні 2022 року.
Як правильно читати, виконувати рішення органу оскарження щодо розгляду тендерних пропозицій? У яких випадках ми повинні за рішенням органу оскарження відхилити тендерну пропозицію, а в яких випадках за рішенням органу оскарження ми зобов’язані надати 24 години на виправлення помилок?
Доказами у справі будуть тендерна документація замовника та документація, яку надав чи не надав скаржник (третя особа у судовій справі). Тобто замовнику потрібно довести, що учасник дійсно не надав усі необхідні документи чи надав їх з порушеннями, а АМКУ ці обставини не встановив належним чином. Також необхідно надати рішення АМКУ, яке оскаржується.
Стосовно спорів щодо так званого «правила двох виробників», тобто випадків, коли в тендерній документації замовника, на думку скаржника та АМКУ містяться вимоги щодо предмета закупівлі (товарів, робіт, послуг), яким відповідає лише продукція (роботи/послуги) конкретного виробника. У таких випадках скаржник (третя особа в судовій справі) та АМКУ вважають, що до тендерної документації та її вимог повинні бути внесені зміни, що дасть змогу скаржнику взяти участь у цій процедурі закупівлі, оскільки дії замовника в частині встановлення деяких вимог є дискримінаційними, а вимоги до предмета закупівлі і супровідної документації, порушують принцип здійснення закупівель щодо недискримінації учасників.
Як зазначив Верховний Суд в постанові від 28.10.2020 у справі № 640/4170/19 (адміністративне провадження № К/9901/35583/19), Закон обмежує умови щодо визначення у тендерній документації конкретних: виробника, торговельної марки, суб’єкта господарювання тощо. Втім, замовник може формувати у тендерній документації такі вимоги, які найбільше підходять для виконання поставленої мети (наприклад: конкретні габарити предмету, конкретні потужності (100 кВт, або 150 кВт тощо).
Водночас, якщо замовник обґрунтував встановлення спірних критеріїв до предмета закупівлі з огляду на коштовність та важливість проєкту, специфіку необхідного обладнання, яке б відповідало певним вимогам тощо, то АМКУ необґрунтовано відхиляє докази на підтвердження правомірності дій замовника.
Тож у таких справах замовнику потрібно надати докази того, що встановлення певних параметрів у тендерній документації було обумовлено специфікою конкретної закупівлі.
Отже, для того щоб оскаржити рішення АМКУ в публічних закупівлях потрібно:
подати позов вчасно;
мати достатні і належні докази правомірності дій замовника, які були надані під час розгляду скарги АМКУ.
