Наглядові ради в оборонці: що зміниться після об’єднання Держоператора тилу й Агенції оборонних закупівель

Блок під заголовком новини 1 Підпишіться на Telegram-канал Держзакупівлі. Новини! Тримаємо руку на пульсі усіх змін без паніки та зайвої води

Автор
редактор стрічки новин порталу «Держзакупівлі»
Після об’єднання «Державного оператора тилу» та «Агенції оборонних закупівель» в одне підприємство Міноборони формує нову модель управління оборонними активами. В центрі змін — оновлені наглядові ради, посилення контролю за використанням ресурсів і залучення професійних менеджерів

Наглядові ради в оборонці: що зміниться після об’єднання Держоператора тилу й Агенції оборонних закупівель

На доручення Президента України Міноборони максимально швидко рухається у напрямку створення та оновлення наглядових рад. Тому з 01.01.2026 планується об'єднання «Державного оператора тилу» й «Агенції оборонних закупівель» в одне підприємство, де буде створена нова наглядова рада.

Найближчим часом також планується призначення на вакантні місця в наглядовій раді АТ «Укроборонпром» та інших підприємств.

«Також максимально корпоратизуємо державні компанії та передаємо в управління професійних менеджерів. Зокрема, з 90 державних підприємств, що були в підпорядкуванні Міноборони, 14 вже передано Фонду державного майна, а 11 в процесі передачі, ще 4 передається в АТ «Укроборонпром»», — зазначив Міністр оборони України Денис Шмигаль.

Джерело: сторінка Міноборони у Facebook

додаток

закупівля поточного ремонту

Статті за темою

Усі статті за темою

Реституція в Україні

Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
146

Антикорупційна декларація для уповноваженої особи замовника

Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
1150

Типова антикорупційна програма юридичної особи

Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
5274

Перевірка Держаудитслужби: підстави та повноваження

Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
23618

Порушення порядку визначення предмета закупівлі: яка відповідальність

Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
8317

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді