Принципи публічних закупівель: що варто знати

UA RU
Автор
експерт, адвокатка зі спорів з контролюючими органами, консультантка з закупівель
Принципи здійснення публічних закупівель регламентує Закон про публічні закупівлі. Незнання закону, як відомо, не вберігає від відповідальності за його порушення, навіть у період воєнного стану. Навпаки — що старанніше ми будемо дотримуватись закону, то швидше відбуєумо нашу країну. У статті розповідаємо, якими принципами здійснення закупівель має керуватися замовник та які наслідки чекають на нього за порушення чинного законодавства

Стаття 5 Закону № 922 регламентує принципи (правила), за якими повинні відбуватися публічні закупівлі. Порушення цих принципів може мати негативні наслідки для замовника: від штрафів на його уповноважених осіб до проблем із отриманням предмета закупівель від переможця. Тому замовникам потрібно завжди пам’ятати про шість основних принципів здійснення публічних закупівель. Варто звернути увагу, що у публічних закупівлях рішення приймають як замовники, так і учасники, тому ці принципи поширюються на всіх учасників цих правовідносин.

Розгляньмо кожен із принципів закупівель окремо.

Конфлікт інтересів: приклади та відповідальність закупівельника

Добросовісна конкуренція серед учасників

Це правило радше стосується учасників, аніж замовників. Для останніх важливішим є принцип недискримінації. Утім, недотримання цього принципу з часом може негативно впливати і на замовникові.

Буває, учасники, щоб швидше провести тендер, виставляють як ще одного учасника своє «дружнє» підприємство. Мова йде як про пов’язаних осіб, так і про цілком незалежні один від одного підприємства, які погодилися «допомогти» іншому взяти участь у тендері.

У такому випадку АМКУ може визнати, що учасники порушили пункт 4 частини 2 статті 6 Закону № 2210 та спотворили результати торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

На перший погляд, для замовника негативних наслідків немає, адже не він порушив законодавство. Утім, згодом замовник може втратити цінного постачальника, якщо виявиться, що той раніше спотворював результати торгів. Так, підпункт 4 частини 1 статті 17 Закону № 922 передбачає, що замовник зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі, якщо такого учасника протягом останніх трьох років було притягнуто до відповідальності за зазначене порушення – спотворення торгів.

Отже, хоч цей принцип прямо не впливає на дії замовника, він може спричинити негативні наслідки пізніше.

 

Максимальна економія, ефективність та пропорційність

Одним із найважливіших мотивів запровадження інституту публічних закупівель було те, що гроші держави, а заразом з тим і замовників, потрібно використовувати економно. Тому максимальна економія стала одним із принципів публічних закупівель.

Правило ефективності означає, що кожну копійку з бюджету замовник не повинен витратити даремно. А якщо за найменші гроші замовник отримає найкращу якість, то одночасно із правилом ефективності і він дотримається і вимог щодо пропорційності.

Тобто, із найнижчою ціною замовник хоче отримати предмет закупівлі належної якості. Наприклад, за наявності аномально низької ціни замовник може відхилити таку тендерну пропозицію, якщо учасник не надав належного обґрунтування вказаної у ній ціни або вартості. Також, якщо в учасника найнижча ціна, але він не зміг підтвердити, що має (або може залучити вчасно) певне обладнання чи відповідну кількість працівників (осіб) відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, це, можливо, й відповідатиме принципу економії, але правилу ефективності та пропорційності — ні. Ціна, можливо, найменша, але роботи контрагент виконуватиме, приміром, не місяць, а пів року.

Ще один із прикладів такого принципу — постійне підвищення ціни після укладання договору. Дійсно, ціна учасника може бути найнижчою на момент укладання договору, але він може її постійно збільшувати, чим зменшуватиме кількість вигод для замовника. Наприклад, ціни на електроенергію можна збільшувати, за певних умов, щодня. Інші приклади можливості зміни ціни на період воєнного стану описує пункт 19 Постанови № 1178.

Отже, принцип економії є дуже важливим для закупівель. І хоча не все залежить від замовника, можна скласти певний «чорний список» не зовсім надійних постачальників та уникати їхніх пропозицій у майбутньому.

Відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель

За статтею 10 Закону № 922, інформація про закупівлю оприлюднюється та є доступною для всіх.

Наразі перелік інформації про закупівлю, яка повинна бути оприлюднена (є відкритою), перелічений у частині 1 статті 10 Закону № 922. На період воєнного стану пам’ятайте про особливі правила, що вказані у пунктах 4, 9-11, 13, 20, 24, 27, 36, 37, 46, 49, 51, 54, 66 Постанови № 1178.

А згідно з частиною 6 статті 10 Закону № 922, доступ до інформації, що опублікована в електронній системі закупівель, є безоплатним та вільним.

Тобто з метою збереження коштів держави (місцевої громади) діє правило, за яким будь-яку закупівлю можна відслідкувати. Тож теоретично, якщо будь-яка особа виявить, що публічна закупівля відбувається із порушенням, вона зможе повідомити про це відповідні державні органи.

На практиці більше шансів отримати реакцію від відповідних органів є в учасників закупівлі (наприклад, вони можуть поскаржитися на дискримінацію).

Утім, цей принцип дає можливість поширити будь-кому інформацію про завищену ціну, що пропонують учасники. А після резонансу у суспільстві через ЗМІ замовник вже не зможе спокійно придбати, скажімо, ноутбуки за 500 тис. грн за 1 шт.

Тож правило, яке забезпечує відкритість та прозорість кожній закупівлі, йде на користь усіх платників податків, які фактично формують кошти на витрати замовника.

Наталія Заєць консультант з публічних закупівель, канд. екон. наук, Київ
Скористайтеся покроковою інструкцією, щоб провести закупівлю в електронному каталозі із застосуванням запиту пропозицій постачальників за оновленими вимогами Особливостей та Порядку № 822

Недискримінація учасників та рівне ставлення до них

Як ми вже згадували, цей принцип частково перегукується із принципом добросовісної конкуренції. Утім, недискримінація залежить від того, як саме замовник сформує тендерну документацію.

Оскарження дискримінаційних умов: ураховуємо строки, якщо до ТД вносили зміни

 

Об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі

Цей принцип полягає у тому, що перш ніж прийняти або відхилити пропозицію від учасника, замовник повинен її детально дослідити, зважити на всі моменти та ухвалити рішення, так би мовити «на холодну голову».

Тобто, якщо учасник з Ужгорода обіцяє поставити товар за найнижчою ціною до Харкова, замовник повинен досліджувати характеристики запропонованих ТМЦ, розмір ціни, і аж ніяк не територію, де розташований учасник.

Одночасно, якщо йдеться про продукти харчування, особливо влітку, навіть найвигідніші умови постачання не зможуть повністю бути прийнятними. Приміром, якщо замовник з Одеси, а постачальник із Сум, адже відстань між містами велика. У цьому випадку пропозицію учасника можна акцептувати лише за умови, якщо такий учасник підтвердить наявність у нього морозильної камери у транспортному засобі, щоб харчові продукти зберігали свіжість під час перевезення.

Також не може бути переможцем підприємство, власником якого є двоюрідний брат чоловіка уповноваженої особи замовника. Якщо виникають будь-які сумніви щодо неупередженості посадових осіб замовника, найкраще таких чуток (підозр) уникати. Адже уважні учасники, що програли тендер, можуть звинуватити замовника в необ'єктивності.

Крім цього, замовнику потрібно уважно порівнювати тендерну пропозицію учасника-переможця із власною тендерною документацією, зокрема, кваліфікаційними критеріями. Адже, згідно з пунктом 1 частини 1 статті 31 Закону № 922, замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у випадку, коли учасник не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим у статті 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені у частині 1  статті 17 Закону № 922. На період воєнного стану слід брати до уваги норми пунктів 42 та 47 Постанови № 1178.

Вимоги до субпідрядника та співвиконавця: що прописати в ТД і як перевірити відповідність

Запобігання корупційним діям і зловживанням

З одного боку, це важливий принцип, з іншого — дещо суб’єктивний. Утім, варто пам’ятати про таке.

Учасники, як резиденти, так і не нерезиденти, всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях обов’язково на рівних умовах. Водночас замовники повинні забезпечити вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю, що передбачена у Законі № 922. Крім громадян/юридичних осіб, кінцевих бенефіціарних власників, членів або учасників (акціонерів)  російської федерації/республіки білорусь (крім тих, що проживають на території України на законних підставах та коли активи в установленому законодавством порядку передані в управління Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів), відповідно до пункту 2 преамбули до Постанови № 1178.

Якщо виникли спірні ситуації, і замовники, і учасники, і суб’єкт оскарження, у т.ч. їхні представники, зобов’язані добросовісно користуватися своїми правами, що передбачені Законом № 922. Водночас закон забороняє зловживати правами, у т.ч. правом на оскарження рішень, дії чи бездіяльності замовника.

Також посадові особи замовників повинні уникати будь-яких дій, що можуть бути визнані «корупційними». Зокрема, мова йде про так звані «відкати», коли посадова особа замовника приймає ненайвигіднішу пропозицію, натомість отримує за це від учасника (майбутнього переможця) певний матеріальний зиск. До речі, мова йде не лише про гроші, а й про ситуацію, скажімо, коли учасник-переможець безоплатно будує певний об’єкт для посадової особи замовника.

Також для дотримання цього принципу до  Закону № 922 були внесені приписи, за якими замовник повинен відхилити тендерну пропозицію учасника (ч. 1 ст. 17 Закону № 922, п.п. 47 Постанови № 1178) або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі якщо:

  • фізична особа, яка є учасником процедури закупівлі, була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов’язане з хабарництвом та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку;

  • службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яка підписала тендерну пропозицію (або уповноважена на підписання договору в разі переговорної процедури закупівлі), була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов’язане з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку.

Тобто Закон № 922 та Постанова № 1178 встановлюють правило, за яким, якщо ще не знято судимість з особи, що хоча б один раз оступилася та отримала судимість, то вона не може представляти інтереси учасника. Інакше це буде розцінено як не дотримання замовником принципу «запобігання корупції».

Отже, дотримуйтесь принципів публічних закупівель, уважно вивчайте вимоги законодавства, а у спірних ситуаціях звертайтеся за допомогою до надійних джерел.
До речі, у журналі «Держзакупівлі» працює цілодобова телефонна Гаряча лінія Держзакупівель

Вебінар від журналу Держзакупівлі

Запис вебінару про закупівлю ліків в е-каталозі

 

🔥Візьміть участь у безплатному вебінарі для учасників закупівель

Статичний блок для запитань-відповідей

Зареєструйтеся, щоб переглянути вебінар та отримати сертифікат 👇

Зареєструватися

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді