експерт, консультант з публічних закупівель, канд. екон. наук
Замовник об’єктивно не міг передбачити, що після проведення закупівлі у нього ще залишаться кошти. Як закуповувати на зекономлені кошти, щоб не порушити умов закону?
Мета законодавства про публічні закупівлі в Україні — забезпечити максимальну економію та ефективність використання бюджетних коштів. Це стосується суб’єктів, які задовольняють потреби держави або територіальних громад. Закон також спрямований на ефективне використання коштів, зекономлених під час закупівель. Водночас використання зекономлених коштів також покладає на замовника права та обов’язки, передбачені законодавством про публічні закупівлі, а також відповідальність в разі їх невиконання.
Чи завжди зекономлені кошти = новий предмет закупівлі
Нагадаємо, що замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару).
Замовник може вважати новим предметом закупівлі додаткову потребу, яку він не міг передбачити. Мінекономіки у листі № 3304-04_54160-06 від 03.09.2020 року роз'яснює, що додатковою потребою у закупівлі можна, зокрема вважати зекономлені кошти.
То що ж вважати зекономленими коштами?
Приклад 1. Якщо сторони зменшують ціну договору відповідно до законодавства про публічні закупівлі, і це не впливає на кількість або якість товарів чи послуг, частина коштів, що вивільнилася, вважається зекономленою.
Приклад 2. Під час закупівлі, наприклад через процедуру відкритих торгів, ціна товару чи послуги може знизитися за результатами аукціону. Це дає змогу вивільнити частину запланованих коштів, які вважаються зекономленими.
В обох випадках, вивільнення таких коштів не планувалося заздалегідь (хоча й було бажаним), обставини, які зумовили виникнення зекономлених коштів (зниження ціни договору, аукціон тощо) відбулися після планування закупівлі. Розмір зекономлених коштів не міг бути відомим на момент такого планування замовнику, тому останній об’єктивно не міг передбачити майбутню можливість проведення закупівлі на такі кошти.
Замовник зобов'язаний включати закупівлі до річного плану. Законодавство передбачає, що замовник планує закупівлі на основі наявної потреби в товарах, роботах або послугах або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів).
Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону.
Отже, вкрай важливим, маючи вивільнені (зекономлені) грошові кошти, знайти обґрунтовану наявну потребу для їх використання та проведення нової закупівлі. Отже, самого факту наявності додаткових грошових коштів, які необхідно кудись витратити, недостатньо. В протилежному випадку замовник ризикує бути звинуваченим в безпідставному витрачанні ним же зекономлених коштів з боку контролюючих органів та притягненим до відповідальності.
Знайшовши та обґрунтувавши потребу для проведення нової закупівлі на зекономлені кошти, замовник стикається з новим питанням: чи не зобов’язаний він задля визначення виду закупівлі (без використання електронної системи, спрощена закупівля, відкриті торги), який залежить від суми закупівлі, визначати таку суму з урахуванням раніше проведених закупівель по тому ж предмету, щоб не бути звинуваченим в його штучному поділі на частини?
Замовник проводить закупівлю відповідно до річного плану, в якому, в числі іншого, зазначається розмір бюджетного призначення та/або очікувана вартість предмета закупівлі (де мали знаходитися й грошові кошти, які в подальшому були зекономлені), тим самим підтверджуючи відсутність в замовника попередніх планів щодо розміру зекономлених коштів, їх штучного відокремлення та використання.
Факт економії коштів в результаті проведеного тендеру чи зміненого договору про закупівлю в сторону зменшення свідчить сам за себе. Але замовникам потрібно уникати ситуації, коли закупівля проводиться за значно завищеною очікуваною вартістю в результаті якої економія виникне беззаперечно. У цій ситуації замовник ризикує не тільки завершити зтаку акупівлю укладанням договору за завищеними цінами, але й спровокувати виникнення необхідності проведення нової закупівлі, що по суті є прихованим поділом предмету закупівлі.
Виходячи з викладеного, використання зекономлених коштів для нових закупівель не може бути розцінене як свідомий поділ замовником предмету закупівлі на частини, при виборі виду закупівлі (без використання електронної системи, спрощена закупівля, відкриті торги) враховується лише розмір зекономлених коштів , на які здійснюється така нова закупівля, без урахування сум раніше проведених закупівель по цьому ж предмету.
Загальний підсумок особливостей здійснення закупівель на зекономлені кошти:
Вивільнення коштів відбулося без впливу на кількісні та якісні характеристики предмету закупівлі, по якому вони раніше були заплановані відповідно до річного плану.
Обов’язковою ознакою зекономлених грошових коштів є об’єктивна неможливість передбачити їх розмір на момент планування закупівлі, в ході якої відбулася економія.
Для використання зекономлених коштів обов’язкова має бути наявна потреба в закупівлі того чи іншого нового предмету закупівлі та внесення відповідних змін до річного плану.
Для закупівлі на зекономлені кошти замовник не враховує закупівлі, проведені у поточному році за тим самим предметом закупівлі.
