Нікчемний договір це...
До всіх цивільних правовідносин застосовується поняття «нікчемного правочину», що відображено у ч. 2 ст. 215 ЦК України. Так, правочин, недійсність якого встановлена законом є нікчемним. А згідно з ч. 2 ст. 228 ЦК України, правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Фактично, нікчемний правочин (договір) це такий, що ніколи і не укладався. При цьому, слід пам’ятати, що нікчемний правочин не можна опротестувати у суді. Так, Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 04.04.2019 р. у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18) вказала, що захист права шляхом визнання недійсним нікчемного правочину закон не передбачає, так як нікчемний правочин є недійсним, у силу закону. Тож, обраний спосіб захисту не призводить до фактичного відновлення порушених прав позивача.
Тож, визнати недійсним нікчемний правочин — не є можливим. А от недійсний договір можна оскаржити у суді.
Класичним прикладом нікчемного правочину є ситуація, коли від імені замовника, договір підписала особа, яка на такого замовника ніколи не працювала і не була уповноважена на укладання договорів від імені замовника. Втім, Законом № 922 передбачені додаткові підстави для визнання договору нікчемним.
Що таке «нікчемний договір» за Законом № 922 та за Особливостями
Підстави, за яких договір про закупівлю, є нікчемним визначають:
- стаття 43 Закону № 922 — для договорів, укладених із застосуванням Закону № 922;
- пункт 21 Особливостей — для договорів, укладених з урахуванням Особливостей.
Наслідки укладання нікчемного договору
Як вже було сказано вище, нікчемний договір є фактично не укладеним від самого початку. Тому, у сторін (замовника і виконавця) не виникає обов’язку виконувати зобов’язання, які передбачене укладеним, але нікчемним договором.
Разом із тим, у справі № 911/162/19 замовник звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсними з моменту укладання договору та додаткових вимог. Фактично, мова йшла про визнання цих угод нікчемними. Позивач посилався на ст.228 ЦК України та вважав, що договір та додаткові угоди порушують публічний порядок. ВС прийняв у цій справі Постанову від 01.09.2020 р., в якій вказав, що належним способом захисту прав позивача є пред`явлення вимоги про застосування наслідків недійсності таких угод.
З цього можна зробити висновок, що, хоча нікчемний правочин не можна визнати недійсним у суді, але якщо його було виконано, а в однієї зі сторін був наявний умисел, то все одержане нею за таким договором має бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в дохід держави, за рішенням суду.
Ще одним наслідком є те, що замовнику знову потрібно буде проводити процедуру закупівель. Тобто, отримання бажаних ТМЦ/робіт буде розтягнуте у часі.
А для уповноважених осіб (у т.ч. членів тендерного комітету) замовника наслідком може стати застосування до них штрафів.
Відповідальність уповноважених осіб
У разі укладення нікчемного договору (у т.ч. запізнення його укладання), до посадових осіб замовника Держаудитслужба може застосувати штраф за ст.164-14 КУпАП.
Отже, замовникам потрібно уважно ставитися до вимог Закону № 922, зокрема приділяти значну увагу строкам, щоб не втратити цінного виконавця договору і не уповільнити здійснення закупівель.
