Дізнайтеся, які договори про закупівлю вважаються нікчемними та які наслідки чекають на замовника
Нікчемний договір – це..
Нікчемний договір – це договір, що не мав би бути укладений і відповідно не може виконуватися.
Нікчемний договір – це правочин, недійсність якого встановлена законом (ч. 2 ст. 215 ЦКУ).
Ризики укладення договору
Нікчемний договір ЦКУ
Нікчемний правочин – це правочин, який порушує публічний порядок. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на:
- порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина,
- знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч. 1, 2 статті 228 ЦКУ)
При цьому, слід пам’ятати, що нікчемний правочин не можна оскаржити у суді.
ВС вказує, що захист права шляхом визнання недійсним нікчемного правочину закон не передбачає, так як нікчемний правочин є недійсним, у силу закону. Тож, обраний спосіб захисту не призводить до фактичного відновлення порушених прав позивача.
Отже, визнати недійсним нікчемний правочин – не є можливим. А от недійсний договір можна оскаржити у суді.
Судова справа № 922/2367/22
ВС деталізував, що правочин є нікчемним з моменту його вчинення (ab initio) незалежно від пред`явлення позову про визнання його недійсним і бажання сторін чи волі будь-якої іншої особи автоматично (ipso iure). Нікчемність правочину має абсолютний ефект, оскільки діє щодо всіх.
Крім того, нікчемний правочин не породжує правових наслідків, притаманних правочинам цього виду, тобто не зумовлює переходу/набуття/зміни / встановлення/припинення прав ні для кого і сторони не досягнуть бажаного результату внаслідок вчинення нікчемного правочину. Саме тому посилатися на нікчемність правочину може будь-хто.
Приклад
Від імені замовника, договір підписала особа, яка:
- не була працівником замовника
- не була уповноважена на укладання договорів від імені замовника
Втім, Законом № 922 передбачені додаткові підстави для визнання договору нікчемним.
Договір нікчемний за законодавством про публічні закупівлі
Підстави, за яких договір про закупівлю, є нікчемним визначають:
- стаття 43 Закону № 922 – для договорів, укладених із застосуванням Закону № 922;
- пункт 21 Особливостей – для договорів, укладених з урахуванням Особливостей.
За Законом № 922 | За Особливостями № 1178 |
Договір про закупівлю є нікчемним у разі |
- якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону;
- укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону;
- укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону;
- укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п’ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв’язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону;
- якщо назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником не відповідає товарам, роботам чи послугам, що фактично закуплені замовником.
| - коли замовник уклав договір про закупівлю з порушенням вимог, визначених пунктом 5 цих особливостей;
- укладення договору про закупівлю з порушенням вимог пункту 18 цих особливостей;
- укладення договору про закупівлю в період оскарження відкритих торгів відповідно до статті 18 Закону та цих особливостей;
- укладення договору з порушенням строків, передбачених абзацами третім та четвертим пункту 49 цих особливостей, крім випадків зупинення перебігу строків у зв’язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей;
- коли назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником не відповідає товарам, роботам чи послугам, що фактично закуплені замовником.
|
Договір нікчемний: які наслідки
Укладення нікчемного договору про закупівлю може мати негативні наслідки для замовника. Наведемо приклади із судової практики.
У цій справі замовник звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсними з моменту укладання договору та додаткових вимог. Фактично, мова йшла про визнання цих угод нікчемними. Позивач посилався на ст.228 ЦК України та вважав, що договір та додаткові угоди порушують публічний порядок.
ВС вказав, що належним способом захисту прав позивача є пред`явлення вимоги про застосування наслідків недійсності таких угод.
Судова справа № 911/162/19
У цій справі ВС також вказав, що належним способом захисту інтересів позивача, який вважає, що договір та додаткові угоди порушують публічний порядок, є пред`явлення вимоги про застосування наслідків їх недійсності, а позовна вимога про визнання недійсними цих правочинів з тих підстав, що вони порушують публічний порядок не може бути задоволена, оскільки позивач просить застосувати неналежний спосіб захисту (визнання нікчемного правочину недійсним).
Судова справа № 200/18901/21
КАС ВС зазначив, що встановлене порушення (п. 17 ч. 2 ст. 22 Закону № 922) є таким, що:
- не порушує принципи проведення публічних закупівель, передбачених статтею 5 Закону № 922;
- не впливає на результати тендеру;
- не зачіпає права та інтереси замовника та учасників тендеру і держави.
Крім того, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що виявлене порушення не є безумовною підставою для визнання договору нікчемним, відповідно до статті 43 Закону № 922, та не порушує положень укладання господарських договорів, передбачених ГК України та ЦК України.
Таким чином, нікчемність договору не потребує доведення у суді якщо сторони визнають її, а от наслідки нікчемності у формі визнання договору недійсним потребують звернення до суду. При цьому, не завжди нікчемність договору призводить до його недійсності.
Резюме
Наслідок 1. Нікчемний правочин не можна визнати недійсним у суді. Однак якщо нікчемний правочин було виконано, та у замовника був наявний умисел, то все одержане ним за таким договором має бути:
- повернуто іншій стороні (виконавцю, постачальнику);
- одержане іншою стороною або належне їй на відшкодування виконаного стягується в дохід держави.
Наслідок 2. Замовник знову має провести закупівлю, що затягне процес придбання потрібних товарів, робіт, послуг.
Наслідок 3. Застосування штрафів на уповноважених осіб замовника
