Точки контролю
Бюджетна установа господарює за рахунок коштів державного чи місцевого бюджетів на підставі кошторису. Тож аудитори передусім перевіряють, чи має установа кошторис на відповідний рік та чи відповідає він Порядку складання, розгляду, затвердження та основним вимогам до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженому постановою КМУ від 28.02.2002 № 228 (далі — Порядок № 228). Особливо ретельно аудитори перевіряють, чи установа:
- правильно сформувала дохідну та витратну частини кошторису за загальним та спеціальним фондами;
- дотримала напрямів (видів) діяльності відповідно до покладених на неї функцій та завдань, визначених у Положенні про діяльність установи;
- не включила до кошторису суми, не підтверджені розрахунками та економічними обгрунтуваннями;
- дотримує режиму економії — не включила до кошторису бюджетних асигнувань, не зумовлених потребою.
Якщо керівництво перерозподілило асигнування, аудитори перевіряють, чи в установі:
- правильно внесли зміни до кошторису;
- мали об’єктивну потребу перерозподіляти чи скорочувати асигнування.
Як показує практика, найчастіше аудитори виявляють такі порушення бюджетного законодавства:
- перевищення бюджетних асигнувань — установа провела видатки бюджету без установлених бюджетних призначень або перевищила їх всупереч Бюджетному кодексу України (БК) чи закону про Державний бюджет України на відповідний рік (пп. 29 ч. 1 ст. 116 БК);
- нецільове використання бюджетних коштів (пп. 24 ч. 1 ст. 116 БК);
- завищення сум видатків;
- необгрунтовано внесені зміни до кошторису.
Що не треба робити, аби не втрапити під санкції, розглянемо детальніше.
Нецільове використання коштів
Видатки бюджету зазвичай спрямовані на реалізацію програм та заходів, які передбачає відповідний бюджет (п. 13 ст. 2 БК). Тож витрачати бюджетні кошти керівник установи має відповідно до затвердженого бюджету і не забувати про їх законне і цільове використання (абз. 2 п. 5 Порядку № 228).
Порушення, пов’язані із незаконним та нецільовим використанням бюджетних коштів, аудитори виявляють під час ревізій чи не в кожній бюджетній установі. Так, приміром, керівники установ витрачають кошти на ремонт або реконструкцію об’єктів, які не перебувають на балансі установи. Такі їхні дії кваліфікують як нецільове використання бюджетних коштів. Це підтверджує й лист ГоловКРУ.
Досить часто не дотримують в установах норм законодавства, коли виконують операції з коштами спеціального фонду. Аби залучити додаткові кошти, установи надають платні послуги. Роботу працівників, що надають ці послуги, оплачують коштом загального фонду бюджету. А покриття за рахунок коштів загального фонду видатків з оплати праці, пов’язаних із тим, що бюджетна установа надає платні послуги, аудитори в актах ревізії тлумачать як нецільове використання бюджетних коштів.
Перевищення асигнувань
Керівник установи має право укладати договори, оплачувати товари, роботи, послуги тощо винятково у межах бюджетних асигнувань. Такі асигнування затверджують кошторис, план асигнувань загального фонду бюджету, план спеціального фонду тощо.
Буває, аудитори встановлюють, що установа перевищила взяті зобов’язання над затвердженими бюджетними асигнуваннями з оплати комунальних послуг. Це порушення частини 1 статті 48, частини 1 статті 23 БК та пункту 5 Порядку № 228. Причина — коли в установі складали проект кошторису, бухгалтер не врахував реальну річну потребу в бюджетних асигнуваннях на оплату комунальних послуг, тим самим порушив пункти 5, 20, 22, 29 Порядку № 228. А далі такі дії призвели до того, що установа взяла зобов’язання за укладеними договорами з надавачами послуг понад затверджені асигнування.
Завищення сум видатків
Трапляється, коли бухгалтер складає кошторис, необ’єктивно завищує потребу в коштах, що призводить до низки негараздів у діяльності бюджетної установи та порушень бюджетного законодавства. Наприклад, отримавши понад реальну потребу кошти, керівник установи у порушення частини 7 статті 51 БК у кінці року перераховує кошти надавачам комунальних послуг наперед за фактично не отримані послуги. Наслідок — дебіторська заборгованість, яка в обліку установи зазвичай не рахується. Тобто в установі спланували й витратили зайві кошти, а не повернули їх до бюджету в кінці року. Такі дії аудитори кваліфікують як завищення суми видатків на комунальні послуги всупереч вимогам пунктів 20, 22 та 29 Порядку № 228.
Необгрунтоване внесення змін до кошторису
Кошторис бюджетної установи можна змінити за деякими показниками. Найчастіше установа вносить зміни до кошторису загального фонду бюджету в разі:
- потреби перерозподілити бюджетні асигнування у розрізі економічної класифікації видатків бюджету в межах загального обсягу бюджетних призначень;
- передачі бюджетних призначень від одного головного розпорядника бюджетних коштів до іншого;
- скорочення видатків бюджету за рахунок коштів загального фонду бюджету в цілому на рік;
- унесення змін до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет).
Зазначені зміни вносьте відповідними довідками.
Керівники установ не завжди дотримують вимог законодавства, коли проводять перерозподіл видатків бюджету. Трапляється, що за рахунок зменшення видатків за КЕКВ 2230 «Продукти харчування» (ця стаття видатків є захищеною і відповідно до статті 55 БК її обсяг не можна змінювати) установа збільшує видатки за КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар» чи КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)». Такі порушення аудитори фіксують в актах ревізії.
Не забувайте вносити зміни за спеціальним фондом кошторису у випадках, якщо:
- загальний обсяг фактичних надходжень до спеціального фонду разом із залишком коштів на початок року більший, ніж надходження за кошторисом. Уточнений обсяг видатків має дорівнювати сумі уточненого обсягу доходів і залишку коштів на початок року;
- фактичний обсяг власних надходжень із урахуванням залишку на початок року менший, ніж заплановані показники, які враховує кошторис установи за спеціальним фондом. Зменшуйте обсяг надходжень і видатків із урахуванням очікуваного виконання кошторису за спеціальним фондом у поточному бюджетному періоді. Ці зміни внесіть не пізніше ніж за три тижні до кінця бюджетного року.
Трапляється, установи перевищують за рік загальний обсяг запланованих надходжень до спеціального фонду кошторису за власними надходженнями (надають майно в оренду чи платні послуги) та не вносять зміни до спеціального фонду, не відображають збільшення надходжень і видатків із урахуванням залишків на початок року та розмірів фактичних надходжень спеціального фонду кошторису. Це порушення вимог пункту 49 Порядку № 228.
І аналогічно, у разі недоотримання за рік загального обсягу затверджених надходжень до спеціального фонду кошторису за власними надходженнями установи не вносять відповідних змін до спеціального фонду кошторису з урахуванням залишків на початок року та розмірів фактичних надходжень.
