експерт, адвокат зі спорів з контролюючими органами, консультант із закупівель
За нецільове використання бюджетних коштів, можуть не тільки оштрафувати, а й притягнути до кримінальної відповідальності! Дізнайтеся все про цей важливий аспект і вбережіть себе від неприємностей. Розберемо свіжу судову практику
Оскільки замовники для здійснення закупівель використовують бюджетні кошти, то окрім приписів Закону № 922 та Особливостей № 1178, вони мають керуватися й правилами, встановленими Бюджетним кодексом України (далі — БК).
Так, у ч. 1 ст. 119 БК передбачено, що нецільовим використанням бюджетних коштів — це їх витрачання на цілі, що не відповідають:
бюджетним призначенням, що встановлені законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет). Такий закон та рішення унікальні для кожного року;
напрямам використання бюджетних коштів, визначеним у паспорті бюджетної програми або в порядку використання бюджетних коштів (включаючи порядок та умови надання субвенцій);
бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів).
Тобто, за своєю суттю, нецільове використання бюджетних коштів є випадком, коли замовник спрямовує виділені йому кошти на закупівлю, яка не передбачена у планах держави/місцевої громади, або яка є — «зайвою».
Приклади нецільового використання бюджетних коштів
В залежності від діяльності замовника, приклади можуть відрізнятися, але для загального розуміння наведемо декілька.
Відповідно до п. 8 постанови КМУ від 04.03.2004 р. за № 269 (зі змінами), зарахування та використання коштів, що перераховані установам, здійснюється згідно з вимогами бюджетного законодавства для поліпшення умов перебування осіб в установах, (закладах), в яких особи перебувають на повному державному утриманні. При цьому, перелік ТМЦ, робіт і послуг, на закупівлю яких спрямовуються зазначені кошти, затверджується Мінсоцполітики.
Своєю чергою, Мінсоцполітики видав Наказ № 150 від 20.03.2012р. (зі змінами), в якому чітко визначений перелік ТМЦ, робіт, послуг, на закупівлю яких спрямовуються кошти, що підлягають перерахуванню ПФУ та його структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад установам, де особи перебувають на повному державному утриманні.
Тобто, якщо замовник придбає певні ТМЦ/роботи/послуги, що не вказані у такому переліку, його можуть звинуватити у нецільовому використанні бюджетних коштів.
Також, замовники повинні дотримуватися приписів КЕКВ.
Наприклад, закладу потрібно зробити ремонт невеличкої ділянки даху. В цьому випадку за КЕКВ замовник має використати код «2240», тобто «оплату послуг (крім комунальних». Якщо ж він використає код «3130» — «капітальний ремонт» це — може бути розцінене, як нецільове використання.
Ще один приклад, за кодом КЕКВ «Продукти харчування», що передбачений Наказом № 150 від 20.03.2012 р. до таких продуктів належать:
продукти харчування та/або оплата послуг з харчування для забезпечення виконання добових натуральних норм харчування;
Так, перевищення встановлених норм (скажімо, санаторій закупить не 100 г хлібу житнього на 1 відпочивальника на добу, а 200 г), або придбання не вказаних ТМЦ (скажімо пива, вина тощо) може призвести до того, що закупівлю визнають такою, що здійсненна з нецільовим використанням бюджетних коштів.
Зверніть увагу, що у п.17 Постанови КМУ від 18.07.2023 № 760 визначено, що керівники замовників здійснюють контроль та несуть персональну відповідальність зокрема, за нецільове використання коштів, виділених для фінансування заходів гуманітарного розмінування.
Відповідальність за нецільове використання бюджетних коштів
Оскільки Держава дбає про раціональне використання її коштів, то у ст. 121 БК передбачено аж 4 види відповідальності:
Важливо! Найсуворіше покарання — кримінальна відповідальність, яка передбачена ст. 210 ККУ.
Так, нецільове використання бюджетних коштів службовою особою (як керівником, так і уповноваженою особою), так само і здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч БК чи закону про Державний бюджет України на відповідний рік, якщо предметом таких дій були бюджетні кошти у великих розмірах караються штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 000 грн до 68 000 грн) або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого. А якщо таке діяння вчинене повторно, то може спричинити й обмеження волі (від 2 до 5 років), або навіть до позбавлення волі на строк: від 2 до 6 років.
Отже, замовники, коли формують тендерну документацію (ТД) або оголошення повинні уважно перевіряти, чи підпадають їхні дії під дефініцію «нецільове використання коштів». Тобто, потрібно уважно формулювати будь-яку ТД, чи не суперечить вона нормативним актам. А також здійснювати закупівлі лише тих предметів, які дійсно необхідні під час воєнного стану.
Перевірка договору про закупівлю органом Казначейства
Нецільове використання бюджетних коштів: судова практика
Відповідно до приписів ст. 164-12 КУпАП, за нецільове використання бюджетних коштів передбачена адміністративна відповідальність у вигляді накладення штрафу.
Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, часом суди закривають провадження у таких справах і звільняють посадову особу від штрафу, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
У Постанові від 04.03.2024 р. Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області закрив провадження у справі на підставі ст. 247 КУпАП, провадження у даній справі (щодо застосування штрафу) оскільки у діях посадової особи був відсутній склад правопорушення.
В протоколі про адміністративне правопорушення було зазначено, що виявлено порушення бюджетного законодавства, зокрема проведено видатки на оплату вартості будівництва споруди цивільного захисту (тобто капітальні видатки) по предмету закупівлі:Поточний ремонт будівлі тиру для улаштування найпростішого укриття на території гімназії, за рахунок коштів, передбачених на поточні видатки за КЕКВ 2240 Оплата послуг (крім комунальних, які мали бути здійснені по КЕКВ 3120 Капітальне будівництво (придбання).
ДАС вирішила, що в даному випадку відбулося нецільове використання коштів, яке полягало в тому, що бюджетні кошти, які було виділено на поточний ремонт будівлі тиру гімназії фактично були використані на капітальне будівництво цього об`єкту.
Суд дослідив письмові матеріали справи, вислухав пояснення, проаналізував приписи ст.ст.16412, 245, 251 КУпАП, п. 24 ч.1 ст.116, ст.ст.119, 121 БК. Вказав, що виходячи з даних протоколу про адміністративне правопорушення нецільове використання бюджетних коштів полягало у діях щодо здійснення оплати вартості будівництва за рахунок коштів передбачених на поточні видатки, а повинно було здійснюватися за рахунок коштів передбачених на капітальне будівництво.
Суд вказав, що об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері виконання Державного та місцевих бюджетів.
Об`єктивна сторона правопорушення виражається в порушенні бюджетного законодавства, а саме: нецільове використання бюджетних коштів. Об`єктивну сторону адміністративного правопорушення характеризують ознаки, які визначають акт зовнішньої поведінки правопорушника. До них належать діяння (дія чи бездіяльність), його шкідливі наслідки, причинний зв`язок між діянням і наслідками, місце, час, обстановка, спосіб, знаряддя та засоби вчинення проступку.
Суб`єкт адміністративного проступку - спеціальний (посадові особи - розпорядники бюджетних коштів).
Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності.
Також суд зазначив, що поточний ремонт - це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій і інженерного обладнання. Якщо будівля в цілому не підлягає капітальному ремонту, комплекс робіт поточного ремонту може враховувати окремі роботи, які класифікуються як такі, що відносяться до капітального ремонту (крім робіт, які передбачають заміну та модернізацію конструктивних елементів будівлі).
Як вбачається зі змісту протоколу та акту перевірки органу ДАС, вони не містять тих відомостей, які б беззаперечно стверджували, що відбулось капітальне будівництво, зокрема відбулась заміна та модернізація конструктивних елементів тіру. При цьому, органом ДАС не вказано чому не враховані доводи виконавця, якій виготовляв кошторисну документацію, щодо виконання поточного ремонту будівлі тиру. Також в акті перевірки не було надано належної оцінки виготовленому кошторису та відповідність його законодавству. Крім того, в акті вказано, що відбулась зміна розміру тиру, при цьому відомостей на скільки і за рахунок чого не вказано.
Суд послався на Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2020 , за яким адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, у т.ч. і закріпленої в ст.62 Конституції.
Також суд вказав, що у своєму рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10.02.1995р., ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов`язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
У рішенні від 21.07.2011р. у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Тобто таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом». Отже, належних доказів орган ДАС не навів і керівника змовника було звільнено від відповідальності.
Резюме
Посадовим особам Замовника, обов’язково потрібно звертати увагу на різні підзаконні нормативні акти, які, як можуть підтвердити доцільність здійснення закупівлі, або підтвердити, що Замовник витратив гроші на нецільове використання.
Важливо! Найсуворіше покарання — кримінальна відповідальність, яка передбачена ст. 210 ККУ.
