НАЗК визначило 10 корупційних ризиків при відбудові та надало чіткі рекомендації, як уникнути зловживань у проєктах, тендерах і державному контролі виконання робіт
Повідомлення викривачів: хто і які порушення викриває
НАЗК спільно з Державною аудиторською службою України, Базельським інститутом управління за підтримки Швейцарії підготували дослідження «Корупційні ризики під час будівництва, реконструкції, капітального ремонту цивільних об’єктів для відновлення України».
«Національне агентство визначає сферу відновлення як таку, що потребує особливої уваги. Ще минулого року НАЗК удосконалило свою структуру, створивши окремий підрозділ для реалізації антикорупційної політики у цій сфері. У межах дослідження наші фахівці разом з партнерами визначили найпоширеніші корупційні ризики у сфері відновлення та напрацювали рекомендації щодо їх усунення. Їх виконання дасть змогу усунути основні ризики та підвищити прозорість і ефективність проєктів відновлення», — зазначив Голова НАЗК Віктор Павлущик.
У дослідженні визначили 10 ключових корупційних ризиків, які можуть сприяти вчиненню правопорушень на різних етапах:
- під час відбору об’єктів для відбудови;
- розробки проєктної документації;
- проведення закупівлі; та
- здійснення державного контролю виконаних робіт.
На основі проведеного аналізу фахівці розробили рекомендації стратегічного характеру щодо вдосконалення нормативно-правової бази, механізмів управління та процедур контролю.
«Ми зацікавлені в тому, щоб сфера відновлення була абсолютно прозорою, щоб кожна виділена гривня використовувалася за призначенням. Зекономити державні кошти можна лише шляхом упередження порушень. Для цього Держаудитслужба підготувала низку пропозицій щодо удосконалення нормативно-правового забезпечення процесу відбудови зруйнованих об’єктів, що дозволить посилити фінансовий контроль за відновленням, оптимізувати витрати та заощадити бюджетні кошти під час будівництва», — сказала Голова ДАСУ Алла Басалаєва.
НАЗК надало пропозиції щодо внесення змін до законодавства, які передбачають:
- уніфікацію підходів до пріоритезації проєктів;
- цифровізацію процедур;
- запровадження незалежного контролю;
- встановлення чітких стандартів для всіх учасників процесу.
«Очікуємо, що результати цього аналізу будуть використані органами державної влади, органами місцевого самоврядування та міжнародними партнерами в подальшому стратегічному плануванні. Ми готові сприяти впровадженню рекомендацій і обміну кращими міжнародними практиками у сфері запобігання корупції під час відбудови», — зазначив старший радник з питань Центральної та Східної Європи Базельського інституту управління Юхані Гроссман.
У презентації дослідження взяли участь представники органів влади, місцевого самоврядування, обласних адміністрацій, НАБУ, а також міжнародні партнери та громадські організації.
Джерело: офіційний сайт НАЗК
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
Завадити успішному проведенню закупівель може конфлікт інтересів. Необхідно перевірити вірогідність його наявності перед початком закупівель. Для цього з’ясуємо, що це, які є види конфліктів, відповідальність при їх наявності, та як їм запобігти, у цій статті
