ДАСУ ініціює зміни до методів розрахунку витрат на будівництво, щоб зменшити ризики корупції під час відновлення зруйнованих об’єктів. У фокусі — посилення фінансового контролю, оптимізація кошторисів та створення єдиного алгоритму моніторингу цін на будматеріали
Фіксація пошкоджень державного майна для відновлення
Держаудитслужба підготувала пропозиції щодо удосконалення нормативно-правового забезпечення відбудови зруйнованих об’єктів, щоб:
- посилити фінансовий контроль за відновленням;
- оптимізувати витрати;
- заощадити бюджетні кошти.
Про це заявила голова Держаудитслужби Алла Басалаєва на презентації дослідження «Корупційні ризики під час будівництва, реконструкції, капітального ремонту цивільних об’єктів для відновлення України».
У Держаудитслужбі звертають увагу на системні проблеми у будівництві, які призводять до фінансових порушень та неефективних витрат, зокрема під час відновлення зруйнованих об’єктів.
Серед проблем:
- необґрунтовані зміни в умовах договорів ціни, вартості, складу та обсягів робіт чи матеріалів;
- відсутність єдиного алгоритму моніторингу цін на основні будівельні матеріали та вироби;
- відсутність у законодавстві чітких вимог до методів документування обсягів виконаних робіт;
- брак дієвих механізмів контролю за підписанням актів виконаних робіт, які можуть бути неякісними, незавершеними або мати недоліки.
За словами Алли Басалаєвої, зміни у підходах до розрахунків витрат на будівництво дозволять зекономити кошти під час відновлення.
Джерело: офіційний сайт ДАСУ
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
