Оскарження потенційним постачальником рішень/дій замовника у спрощеній процедурі відрізняється від оскаржень в процедурах закупівель. Замовники не завжди враховують нюанси проведення таких закупівель, тому потенційні постачальники, що не стали переможцями (або з інших підстав) можуть оскаржити спрощену закупівлю, чим завдати значних витрат замовнику. Розглянемо процедуру оскарження у спрощених закупівлях, підкажемо, як її уникнути та зберегти гроші замовнику.
Учасник спрощеної закупівлі, що вважає, що його права та інтереси порушено, відповідно до частини 20 статті 14 Закону України «Про публічні закупівлі» від25.12.2015 № 922-VIII, (далі — Закон № 922), може звернутися до замовника та/або до органу, що здійснює контроль над замовником, або до суду. Рішення та дії замовника можуть бути оскаржені учасником спрощеної закупівлі у судовому порядку. Варто зазначити, що припис статті 18 Закону № 922 не поширюється на спрощені закупівлі, тобто органом оскарження не може бути АМКУ.
Отже, мова йде про учасника як особу, визначену п. 37 ч. 1 ст. 1 Закону № 922, а саме — особу, яка подала пропозицію.
З цього можна зробити висновок, що учасник може оскаржити спрощену закупівлю починаючи від етапу подання пропозицій учасниками (тобто, з моменту, який відповідає вимогам п. 37 ч. 1 ст. 1 Закону № 922).
Втім з системного аналізу ч. 7 ст. 14 Закону № 922 вбачається, що законодавець для спрощеної закупівлі ототожнює учасника із будь-якою особою, що має намір взяти участь у такій закупівлі. Адже, у вказаній нормі йдеться про те, що в період уточнення інформації учасники спрощеної закупівлі мають право звернутися до замовника, у т.ч. з вимогою щодо усунення порушення під час проведення спрощеної закупівлі. А замовник, у такому випадку, може внести зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та/або вимог до предмета закупівлі, але до початку строку подання пропозицій.
Тож фактично законодавець дозволяє потенційному постачальнику оскаржити спрощену закупівлю на будь-якому етапі, але за наявності обставин, через які рішення/дія/бездіяльність замовника призвело до порушення прав такого суб’єкта господарювання.
Ніна Абаімова експерт з публічних закупівель, консультант, Київ
Скористайтеся підказками з оприлюднення інформації про оборонні закупівлі. Окрема шпаргалка на кожен вид закупівлі зорієнтує: що, в який строк, на підставі яких норм публікувати в ЕСЗ. У пригоді стане й застереження щодо винятків
Потрібно розрізняти теоретичну та практичну можливості оскарження.
Так, частина 5 статті 14 Закону № 922 передбачає, що оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимоги до її предмета не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Тож, якщо потенційний постачальник вважатиме, що спрощена закупівля містить дискримінаційні вимоги, він може оскаржити таке оголошення.
Втім прагматичний суб’єкт господарювання прорахує всі ризики оскарження та прибуток, який він отримає, але за умови, коли його оскарження принесе позитивний результат. Як вбачається з практики, економічно вигідніше не вступати у спір на даному етапі, адже оскарження не зупиняє самої спрощеної процедури.
Щоб довести, що замовник встановив дискримінаційні вимоги треба надати безперечні докази такої дискримінації, інакше, як доводить судова практика, наприклад справі № 917/1445/22 (постанова ВС від 15.02.2024) можна отримати відмову в задоволенні позовних вимог. Так, в цій справі, позивач в обґрунтування позовних вимог послався на те, що відповідач (замовник) в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі та додатку 1 до цього оголошення встановив дискримінаційні вимоги по відношенню до виробників товару, оскільки прописані відповідачем під одного виробника.
Однак, на думку суду позивач не надав доказів того, що ці встановлені відповідачем вимоги дискримінують інших можливих виробників товару ВС, що ці доводи позивача за відсутності надання доказів у їх підтвердження є фактично припущеннями, на яких не може ґрунтуватися судове рішення.
Крім того, незгода суб`єкта господарювання з умовами тендерної документації процедури закупівлі, в якій він має намір взяти участь, з вимогами до предмета закупівлі, встановленими замовником, як і невідповідність тендерної пропозиції суб`єкта господарювання вказаним вимогам, не є підставою для визнання умов тендерної документації дискримінаційними (подібні висновки Верховного Суду містяться у пункті 31 постанови від 29 січня 2021 року у справі № 640/1042/19). ВС вважає, що такі посилання позивача на порушення норм ч. 5 ст. 14 Закону 922 є безпідставними.
Варто пам’ятати, що учасники (позивачі) не завжди коректно визначають спосіб захисту їхніх порушених прав.
В справі № 910/7237/24 (постанова ВС від 26.06.2025) касаційну скаргу (позивач по справі) залишено без задоволення на підставі того, що Договір про закупівлю є нікчемним у разі: якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами п. 1 ст. 43 Закону № 922.
Нагадаємо, що учасник може оскаржити й дійсність договору про таку закупівлю.
Наслідки оскарження спрощеної закупівлі для замовника
Результати оскарження залежать від таких умов:
чи дійсно було порушення;
які докази про наявність порушення надасть учасник;
чи учасник правильно обрав спосіб захисту.
Зверніть увагу! Замовник одразу, тобто з позовної заяви, бачить правову позицію позивача і може вибудувати на основі її та наданих доказів свою правову позицію та стратегію захисту.
Втім, якщо замовник дійсно встановив вимоги, що можуть бути визнані дискримінаційними; або відхилив пропозицію, яку мав би акцептувати; чи визнав переможцем неналежного учасника — можуть бути такі наслідки (окремо або одночасно):
визнання договору недійсним, із подальшими наслідками (Примітка: відповідно до ст. 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК, причому недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. При цьому, в певних випадках нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Варто врахувати, що мова про практику АМКУ, однак її можна застосувати за аналогією).
Зрештою, основний негативний наслідок, якщо рішення суду про визнання договору недійсним, набере законної сили (постанова апеляції, або не буде оскаржене рішення суду першої інстанції до апеляції), то такий договір стане недійсним з моменту його укладання.
Правові наслідки визначені у ст. 216 ЦК. Зокрема, передбачено, що сторони повертають одна одній у натурі все, що вони одержали за цим правочином. А у випадку, коли були отримані послуги/роботи, потрібно буде відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
За таких обставин замовник буде змушений повернути ТМЦ або вартість робіт/послуг.
Крім того, доведеться проводити нову спрощену закупівлю, з врахуванням всіх недоліків, що були допущені у попередній.
Поради для замовників
Завжди та в усьому дотримуйтеся вимог законів. Втім, оскільки чинне законодавство має певні двозначні трактування та неузгодженості, пам’ятайте про такі засоби уникнення конфліктів із потенційними постачальниками.
Прописуйте оголошення так, щоб уникнути неоднозначного трактування, або надати можливість звинуватити вас у дискримінації.
У першому випадку, потрібно чітко вказати, який саме документ (чи його форма може бути довільною, чи із певними реквізитами; чи треба скан копії, чи оригіналу тощо) потрібно надати учасникам. Якщо йдеться про надання доказів виконання аналогічного договору, чітко вкажіть, що хоче побачити: акти прийому-передачі виконаних робіт, або видаткові накладні, чи лист-відгук від попереднього замовника. Без конкретного переліку затребуваних документів, відхилений учасник може наполягати на тому, що його пропозицію відхилили безпідставно.
Щодо дискримінації, то за приписами ч. 4 ст. 14 Закону № 922 замовник може вказати певні вимоги до предмета спрощеної закупівлі, що містять посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. Щодо встановлення вимоги для надання аналогів/еквівалентів, то це вже є правом замовника, а не його обов’язком.
Тобто у спрощених закупівлях дозволяється встановлювати певні вимоги до конкретної марки ТМЦ тощо. За таких обставин, потенційному постачальникові буде важко довести факт дискримінаційних вимог в оголошенні замовника.
Ще один момент: замовнику потрібно зберегти баланс між вимогою надати ті документи, що справді підтвердять, спроможність учасника виконати свої зобов’язання та тим, щоб не обтяжити учасника наданням зайвих доказів. Інакше це може бути розцінене ним, як створення перешкод — дискримінація.
Якщо вашу спрощену закупівлю оскаржили зважайте на судову практику та ретельно вивчайте документи (передусім позовні заяви) учасників. Найменша похибка у правовій позиції учасника може призвести до того, що його позовні вимоги — відхилять.
