Відтепер замовники будівництва у зведеному кошторисному розрахунку можуть передбачати кошти на інженерно-консультаційні послуги. Адже 1 червня 2018 року набрали чинності зміни до Правил визначення вартості будівництва. Хто надає такі послуги та скільки за них можна заплатити — пояснили в Міждержавній гільдії інженерів-консультантів
Коли та як вносити інформацію про виконання договору, а також як змінити статус договору на виконаний на електронному майданчику «Е-Тендер» - читайте у статті
Чи помічали ви під час торгів змову серед учасників? Такі антиконкурентні узгоджені дії нічого доброго не віщують, адже можуть спотворити результати закупівлі. Як індентифікувати змову? Чи можна відхилити пропозиції учасників, якщо їх змова очевидна? Що робити замовнику, якщо учасник-переможець перебуває у змові з іншим учасником?
Чому замовники-бюджетники не можуть брати зобов’язань без бюджетних асигнувань - читайте в статті.
До комунального підприємства надійшов запит. Запитувач просить надати інформацію про проведену тендерну процедуру та її переможця, а також — про оплату за укладеним договором. Чи можуть працівники підприємства йому відмовити, адже ця інформація є у відкритому доступі в електронній системі закупівель?
Секретар тендерного комітету йде у відпустку. Інформацію про процедури закупівель оприлюднюватиме інший член комітету. Чи повинен він мати електронний цифровий підпис? Чи відображати інформацію про нього та його електронний цифровий підпис в кабінеті замовника?
Які вимоги в тендерній документації пропишете — такі результати від тендера і отримаєте. Та більше — будьте готовими обгрунтувати кожну свою вимогу, стосовно якої надійде скарга. Адже якщо учасник поскаржиться до АМКУ, вам доведеться пояснювати очікування від своїх вимог і доводити, що вимоги тендерної документації не дискримінаційні
Замовник отримав послугу, за яку не сплатив. Знайома ситуація? Надавач послуги подав позов до суду. Ще б пак. Він вважав, що має повне правостягнути з замовника заборгованість за надані послуги. Проте суд мав іншу думку. Чим він її обгрунтував?
Якщо замовник використовує кошти субвенції не за цільовим призначенням, це обов'язково виявлять аудитори. І на їхню вимогу замовник муситиме усувати порушення і відшкодувати зьитки. А що буде, коли він не хоче відшкодовувати збитки?
Часто буває, що перевіряльники трактують дії замовників-бюджетників як нецільове використання бюджетних коштів. І навпаки — доволі рідко суд доходить висновку, що таке трактування не має під собою законного підгрунтя. Тож у таких справах обгрунтування судів та їхні висновки мають особливу цінність. Як ось у цій — про закупівлю теплопостачання
