Централізовані закупівлі поки що нормативно не врегульовані. Тому й працює лише пілотний проект ЦЗО ДУ «Професійні закупівлі». А більшість замовників — продовжують мріяти про полегшення закупівельної роботи. Коли ж ЦЗО запрацюють повноцінно? Чого чекати від них замовникам? Як вони вплинуть на роботу тендерних комітетів? Ситуацію прояснив Євгеній Сільвестров, директор ДУ «Професійні закупівлі»
Держзакупівлі: Замовники вже більше двох років проводять закупівлі в електронній системі і більш-менш навчилися це робити. Навіщо ж тоді ЦЗО?
Євгеній Сільвестров: Головна мета ЦЗО — економія бюджетних коштів, прозоре й ефективне їх витрачання. Досягають її за допомогою:
- якісно проведених процедур закупівель;
- агрегування окремих замовлень у більші лоти та рамкові угоди і, відповідно, більш вигідної ціни.
ЦЗО функціонують у багатьох країнах Європи. Зокрема, в Австрії, Німеччині, Італії.
Наші зарубіжні колеги закуповують товари та послуги за рамковими угодами. Перш ніж укласти такі угоди, ЦЗО кваліфікують постачальників. Тобто перевіряють, наскільки якісно вони можуть виконати поставку і чи не підпадають під обмеження, передбачені законом. Далі — проводять попередні торги, де отримують найвигідніші ціни для замовників. А замовники або звертаються безпосередньо до постачальника, або проводять міні-аукціон та укладають договір за найнижчою ціновою пропозицією.
Для замовників централізовані закупівлі — це нові можливості, які мають полегшити їхнє життя. Потрібно лише зрозуміти, як їх використовувати, як працювати за новими правилами.
ДЗ: Поясніть, як відбуватимуться закупівлі за новими правилами.
Є. С.: Замовники часто закуповують типові товари, що мають схожі технічні вимоги. Для цього вони щоразу повторюють одні й ті самі дії: готують оголошення і тендерну документацію, проводять процедуру закупівлі.
Ту частину функцій замовника, яку доводиться щоразу дублювати, ЦЗО може взяти на себе. Тобто замовник делегуватиме ЦЗО деякі складні, але типові функції.
Як свідчить практика, така система закупівель є досить ефективною. Але європейці вибудовували її десятиліттями. Для України ж це абсолютно новий формат закупівель. Рамкові угоди в публічних закупівлях у нас ще також не застосовували, для цього немає технічних можливостей.
Утім, рамкові угоди — основний інструмент діяльності ЦЗО. Сподіваємося, вже цього року їх можна буде укладати й у нас через ProZorro.
ДЗ: Чи не дублюватимуть ЦЗО функції тендерних комітетів та уповноважених осіб замовника?
Є. С.: Ні, йдеться про перерозподіл, а не дублювання функцій замовника. ЦЗО співіснуватимуть та співпрацюватимуть з тендерними комітетами й уповноваженими особами.
⚡️ Закупівлі-2021: плануємо за новими вимогамиГоловна функція ЦЗО — законно провести процедуру закупівлі за найнижчими цінами. У закупівельників, окрім безпосередньо закупівель, є ще багато важливих функцій, на які часто просто не вистачає часу. Наприклад, планувати закупівлі, комунікувати з постачальниками, контролювати виконання договору. І навіть проводити претензійну роботу у випадку порушення умов договору. Ці частини закупівельного процесу не менш важливі, аніж сама тендерна процедура.
У разі співпраці з ЦЗО закупівельник вивільнить велику частину свого часу для іншої важливої специфічної роботи. І функції окремих фахівців замовника можуть трансформуватися.
ДЗ: Які переваги від створення ЦЗО отримає замовник?
Є. С.: Завдяки ЦЗО замовник:
- зекономить ресурси на адмініструванні;
- вивільнить час, адже уникне окремих процедур закупівель, що тривають 1–2 місяці;
- матиме впевненість у тому, що закупівлі проведені без порушення законодавства;
- зменшить витрати на товари та послуги без зниження їх якості;
- зможе отримувати кваліфіковані консультації з боку ЦЗО.
ДЗ: Які виклики виникають у роботі ЦЗО?
Є. С.: ЦЗО укладають угоди досить великі за обсягом поставки та сумою. Такі угоди дають можливість отримати найкращу ціну та стандартизовані умови договору. Та часто виконати їх під силу лише великим постачальникам. Тому у малого бізнесу є побоювання, що такі закупівлі обмежать їхні можливості.
Ми розуміємо таких постачальників і вже маємо окремі механізми, які допоможуть їм брати участь у закупівлях.
ДЗ: Розкажіть про них докладніше.
Є. С.: ЦЗО може транслювати політику уряду, спрямовану на те, аби покращити умови для малого бізнесу. Як саме? Наприклад, ЦЗО може формувати лоти або рамкові угоди з невеликими обсягами товару.
Варто згадати й про закупівлі за регіональним принципом. ЦЗО може створювати такі невеликі закупівлі. А їх учасниками стануть регіональні компанії, які змагатимуться за такі закупівлі на рівних.
Також у Європі набирає популярності відкрита рамкова угода (Dynamic Purchasing Systems), або динамічні торги. За такої рамкової угоди договір не закривають для нових постачальників, вони зможуть будь-коли до неї приєднатися.
ДЗ: Мабуть, тут варто згадати й про електронні каталоги.
Є. С.: Так, у світовій практиці закупівлі через електронні каталоги широко поширені. Ми проаналізували потреби замовників і розробили модель закупівель за допомогою електронних каталогів, яку маємо намір пропілотувати найближчим часом. Невеликі замовники зможуть замовляти потрібну їм маленьку партію товару, а постачатимуть її — невеликі постачальники.
Не потрібно буде об’єднувати всі замовлення у великі лоти. Замовники закуповуватимуть в електронній системі динамічних торгів так, як купують товари в інтернет-магазині.
ДЗ: Централізовані закупівлі відкривають справді нові можливості як для замовників, так і для малого бізнесу. Але вони передбачають і відповідний професійний рівень уповноважених осіб, які працюватимуть в ЦЗО. Чи впораються з цим місцеві ЦЗО?
Є. С.: ЦЗО зможуть полегшити життя замовників і заощадити кошти для держави. Але тільки тоді, коли вони працюватимуть професійно.
10 підстав, коли замовник зобов'язаний відхилити учасникаСтворення ЦЗО на місцевому, обласному рівні чи окремих ЦЗО органів виконавчої влади має певні ризики. Централізацію закупівель можуть застосовувати не за призначенням. Тобто не для ефективного використання бюджетних коштів, а для корупційного їх перерозподілу.
Яскравий приклад — діяльність Тендерної палати в середині 2000-х років. Пам’ятаєте спроби монополізувати право проводити тендери або надавати такі повноваження? За ними ховалося бажання створити таку собі корупційну годівницю.
Відома й сумнозвісна практика, коли ЦЗО почали створювати до того, як запрацювала нормативна база для їх діяльності. І вони працювали неефективно.
Аби цього уникнути, формування ЦЗО і підбір до неї уповноважених осіб, які проводитимуть закупівлі в інтересах замовників, має відбуватися за встановленими урядом вимогами.
ДЗ: А як працюватимуть рамкові угоди в умовах нашої нестабільної економіки?
Є. С.: Так, рамкові угоди ще не застосовувалися у публічних закупівлях України. І їх впровадження може мати свої особливості.
Ми ще не знаємо, як відреагує ринок. Дія цих угод довгострокова — від одного до чотирьох років, а економічна ситуація у нас нестабільна. Звідси й значні цінові ризики для постачальників. І відповідно, ризики для нас — у виконанні умов рамкової угоди.
Це лише припущення, але ми повинні їх враховувати. Адже ЦЗО має працювати саме з цим інструмент
ДЗ: Нещодавно уряд оприлюднив проект постанови, де визначив особливості діяльності ЦЗО. Що зміниться у Вашій роботі, коли її затвердять?
Є. С.: Прийняття цього документа — зелене світло для ЦЗО. Зараз ми — пілотний проект, такий собі дослідницький майданчик. Після прийняття постанови ми збираємося отримати статус ЦЗО. А за кілька років станемо професійною закупівельною організацією на державному рівні.
Ми маємо чимало напрацювань, тому плануємо не лише проводити ефективні закупівлі, а й ділитися досвідом з іншими ЦЗО.
