Державне підприємство, яке працює в лісовій промисловості, звернулося до редакції за експертною думкою щодо того, чи є підприємство замовником згідно із Законом про публічні закупівлі. У статутному капіталі підприємства державна частка становить 100%, але працює воно на комерційній основі. Аналізуємо питання на підставі Статуту підприємства
Замовник уклав договір про закупівлю з переможцем торгів. Після укладення договору виявилося, що поставити товар постачальник не може і пропонує змінити умови договору. Як бути в цій ситуації?
Електронна система закупівель автоматично формує звіт про результати процедури закупівлі. В електронній формі звіту у полі для строку поставки товарів підтягується інформація, попередньо введена в оголошенні про закупівлю. Тобто інформація про строк у звіті та договорі різна, а іноді й не відповідає дійсності
Прийнято рішення з початку 2017 року реорганізувати одну організацію, її права та обов’язки передати іншій, яку перейменують. У результаті одна організація зовсім буде ліквідована, а друга — змінить юридичну назву. Але в 2016 році обидві організації уклали договори закупівлі, що діють до кінця 2018 року. Казначейство не реєструє їм фінансові зобов’язання за цими договорами на 2017 рік. Як бути у такій ситуації, роз’яснить експерт
У тендерній документації не було вимоги про підтвердження окремими довідками того, що учасник не є платником ПДВ або єдиного податку. Не вимагали і щоб учасник був платником ПДВ. Учасник не надав копії свідоцтв про сплату ПДВ та єдиного податку. Чи відхиляти замовнику таку пропозицію?
Трапляється, або замовники неправильно прописують вимоги у тендерній документації, або учасники не вчитуються у її положення. Як наслідок, треба вносити зміни до документації або ж відхиляти учасника чи переможця торгів. А зараз іще й виникає позиція контролерів щодо застосування інституту відмови учаснику. Тож питання правильної реалізації положень законодавства з цього приводу — усе ще актуальне
Замовник отримав субвенцію і планує спрямувати ці кошти на капітальний ремонт. Вартість такої закупівлі буде меншою від вартості, яка визначена законодавством про публічні закупівлі для проведення процедур закупівель. У такому разі замовнику проводити допорогові торги чи процедуру закупівлі?
Трапляється, або замовники неправильно прописують вимоги у тендерній документації, або учасники не вчитуються у її положення. Як наслідок, треба вносити зміни до документації або ж відхиляти учасника чи переможця торгів. А зараз іще й виникає позиція контролерів щодо застосування інституту відмови учаснику. Тож питання правильної реалізації положень законодавства з цього приводу — усе ще актуальне
Уряд затвердив нові заходи, якими передбачено низку заборон та обмежень щодо використання коштів загального і спеціального фондів держбюджету. Деякі із заборон уже в минулому, а чинність інших продовжено. Тож розглянемо, як діяти держорганам та установам до завершення бюджетного року, аби не наразитися на ризик притягнення їх до відповідальності контролюючими органами
У світі набирають популярності ідеї «зеленої» економіки, що передбачає розширення використання економічних інструментів для охорони навколишнього середовища. Однією зі сфер, у якій деякі країни вже досягли успіху, є «зелені» публічні (державні) закупівлі
