Реорганізація замовників: хто виконує тендерні договори
Управління у справах молоді та спорту міської ради Харківської області з 01.01.2017 за рішенням міської ради Харківської області від 11.10.2016 № 111 реорганізовують шляхом ліквідації. У результаті його майно, майнові права та обов’язки переходять до відділу освіти міської ради Харківської області. Цим самим рішенням з 01.01.2017 відділ освіти міської ради Харківської області перейменують в управління освіти, молоді та спорту міської ради.
У 2016 році обидві організації розпочали процедури публічних закупівель. Було укладено договори, строк дії яких до 31.12.2018. Але Держказнайчество попереджає про те, що з 01.01.2017 фінансові зобов’язання на 2017 рік за цими договорами не можуть бути взяті через зміни в організаціях, які провели тендер та уклали договір: одна організація зовсім ліквідована, а друга змінює юридичну назву. Як діяти в такій ситуації?
Насамперед з’ясуємо, хто має виконувати закупівельні договори.
Виконавці закупівельних договорів
Спочатку проаналізуємо термінологію. Договір про закупівлю — це договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VІІІ; далі — Закон про публічні закупівлі).
За частиною 1 статті 36 Закону про публічні закупівлі договір про закупівлю укладають у письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України (ЦК) та Господарського кодексу України (ГК) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК).
Зауважте, що з цим кореспондується норма частини 2 статті 180 ГК.
Нагадаємо, що за частиною 3 статті 180 ГК, укладаючи господарський договір, сторони у будь-якому разі зобов’язані погодити:
- предмет (найменування (номенклатуру, асортимент), кількість продукції (робіт, послуг), вимоги до їх якості);
- ціну;
- строк дії договору.
Тож якщо сторони договору, однією з яких є управління у справах молоді та спорту, належно погодили істотні умови договору, його вважають укладеним і він діє протягом строку, прописаного в цьому договорі.
Зауважте, що за нормою частини 1 статті 629 ЦК договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Як передбачено частиною 1 статті 527 ЦК, боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор — прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.
Водночас виконання обов’язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства або суті зобов’язання не випливає обов’язок боржника виконати зобов’язання особисто (ч. 1 ст. 528 ЦК). Із цим кореспондується норма частини 1 статті 194 ГК.
Отже, договір про закупівлю мають виконувати його сторони: замовник і переможець процедури закупівлі. А в разі якщо договір містить положення про виконання відповідних його умов іншими особами, наприклад у разі залучення підрядником субпідрядників, то договір виконують і такі особи.
Як бачимо із запитання, управління у справах молоді та спорту і відділ освіти як два різних замовники цього року провели процедури публічних закупівель та за їх результатами уклали договори про закупівлі зі строком дії до 31 грудня 2018 року.
Отже, проаналізувавши в комплексі відповідні норми Закону про публічні закупівлі, ЦК і ГК, можна дійти висновку, що такі договори про закупівлю мають повністю виконати обидва замовники — управління у справах молоді та спорту і відділ освіти як сторони укладених ними договорів.
Виконання договорів у разі ліквідації
Тепер з’ясуємо, як бути з договорами про закупівлю за ліквідації управління у справах молоді та спорту.
Такі нюанси можуть виникнути ще під час проведення процедури закупівлі. Тож насамперед звернемо увагу, що чинне законодавство у сфері публічних закупівель не передбачає зміну замовника у процесі проведення процедури закупівлі, зокрема й заміну на правонаступника.
Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону про публічні закупівлі передбачено, що замовники — це органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак:
- юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів;
- органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи;
- у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50%.
Законодавець відніс до замовників також юридичних осіб та/або суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання та відповідають хоча б одній з таких ознак:
- органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі суб’єкта господарювання в розмірі більше ніж 50% або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб’єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб’єкта господарювання;
- наявність спеціальних або ексклюзивних прав.
Варто зазначити, що цивільне законодавство регулює особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (ч. 1 ст. 1 ЦК).
А до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 ст. 1 ЦК).
Зауважте, що правовідносини між учасниками закупівлі та замовником під час публічної закупівлі і між контрагентом за договором (переможцем торгів) і замовником (як стороною договору) не є адміністративними, податковими чи бюджетними. Такі відносини є цивільно-правовими майновими відносинами, а якщо розглядати більш вузько — господарськими майновими відносинами.
Як зазначено у запитанні, управління у справах молоді та спорту реорганізовують шляхом ліквідації. Отже, з певного моменту це управління не зможе особисто виконувати всі умови договору про закупівлю як сторона договору.
Зауважте, що господарське зобов’язання припиняється неможливістю виконати, якщо виникнуть обставин, за які жодна з його сторін не відповідає, якщо інше не передбачено законом (ч. 1 ст. 205 ГК).
При цьому частиною 2 статті 205 ГК передбачено, що в разі неможливості виконати зобов’язання повністю або частково зобов’язана сторона, щоб запобігти невигідним для сторін майновим та іншим наслідкам, має негайно повідомити про це управнену сторону. Та своєю чергою має вжити необхідних заходів для зменшення цих наслідків. Зауважте, що таке повідомлення не звільняє зобов’язану сторону від відповідальності за невиконання зобов’язання відповідно до вимог закону.
Водночас господарське зобов’язання припиняється неможливістю виконання в разі ліквідації суб’єкта господарювання, якщо не допускається правонаступництво за цим зобов’язанням (ч. 3 ст. 205 ГК).
Процедурні питання реорганізації суб’єктів господарювання визначено в главі 7 ЦК (ст. 104-112 ЦК).
За частиною 1 статті 104 ЦК юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.
Злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи відбувається за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, — за рішенням суду або відповідних органів державної влади (ч. 1 ст. 106 ЦК). У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників.
Порядок визначення предмета закупівлі: що врахувати Із дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов’язана стягнути дебіторську заборгованість юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені ЦК строки. Одночасно ліквідаційна комісія (ліквідатор) заявляє вимоги та позови про стягнення заборгованості з боржників юридичної особи.
Якщо ж у юридичної особи, що ліквідується, недостатньо коштів для задоволення вимог кредиторів, ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи.
А майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів (зокрема, за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування), передають учасникам юридичної особи, якщо інше не встановлено установчими документами юридичної особи або законом.
Як бачимо, майно, права та обов’язки у разі реорганізації юридичних осіб переходять до правонаступників, а за ліквідації юридична особа припиняється без правонаступництва.
Отже, господарське зобов’язання (договір про закупівлю) припиняється неможливістю виконання, оскільки управління у справах молоді та спорту як суб’єкт господарювання ліквідується, при цьому правонаступництва за цим зобов’язанням немає.
Тож укладені в 2016 році управлінням у справах молоді та спорту договори про закупівлю розриваються.
А якби лiквiдацiя вiдбулася ще на стадії проведення процедури закупівлі, то за закупівельним законодавством і ЦК така процедура закупівель також не мала б продовження через неможливість правонаступництва. Тобто замовнику, якого лiквiдують, варто було б відмінити торги на підставі абзацу другого частини 1 статті 31 Закону про публічні закупівлі у зв’язку з відсутністю подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг.
Доля договорів відділу освіти
Як бачимо із запитання, інший замовник — відділ освіти, який також уклав певні договори про закупівлю у цьому році, перейменовують в управління освіти, молоді та спорту. Як такому замовнику виконувати зобов’язання за укладеними договорами після зміни назви? Як бути з необхідністю забезпечувати потребу у 2017 році? Чи потрібно проводити нові торги?
Як ми зазначали вище, юридична особа припиняється в результаті реорганізації, зокрема шляхом перетворення.
За частиною 1 статті 108 ЦК перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, права та обов’язки попередньої юридичної особи (ч. 2 ст. 108 ЦК).
Тож у нашій ситуації з перетворенням відділу освіти в управління освіти, молоді та спорту до нового управління переходять майно, усі права та обов’язки відділу.
Отже, господарські зобов’язання за договорами про закупівлю, що їх уклав відділ попередньо, переходять до нової юридичної особи — управління на підставі законодавчих положень про правонаступництво.
А якби такi організаційнi зміни з правонаступництвом відбулися в замовника ще в період проведення процедури закупівлі, то процедуру продовжував би замовник-правонаступник.
Реквізити сторін у договорі про закупівлю не є істотними умовами договору.
З огляду на зазначене, управління освіти, молоді та спорту як правонаступник відділу освіти звертається до контрагентів за укладеними відділом договорами, щоб внести зміни до договорів, а саме реквізитів сторони за договором. Зауважте, що управління має надати контрагентам документальне підтвердження того, що в результаті реорганізації воно є правонаступником відділу.
А якщо в новоствореного управління зникла потреба в закупівлі тих товарів, робіт чи послуг, договори за якими уклав відділ, то разом із заміною реквізитів відділу на управління сторони додатковою угодою можуть розірвати такі договори.