Електронна система закупівель автоматично формує звіт про результати процедури закупівлі. В електронній формі звіту у полі для строку поставки товарів підтягується інформація, попередньо введена в оголошенні про закупівлю. Тобто інформація про строк у звіті та договорі різна, а іноді й не відповідає дійсності
СИТУАЦІЯ
У кінці 2016 року навчальним закладам необхідно розпочинати процедури закупівлі продуктів харчування. В оголошенні про проведення процедури обов’язково зазначають строк поставки товарів. Так, пункт 9 затвердженої форми оголошення передбачає обов’язкове поле, у якому замовник зазначає строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг.
На електронних майданчиках у цьому полі потрібно зазначати конкретні дати. Кінцева дата поставки товарів — 31.12.2016. А от початкову дату поставки товару визначити неможливо. Водночас оскільки звіт про результати проведення процедури закупівлі електронна система закупівель формує автоматично, то в полі звіту для строку поставки товарів підтягується інформація, попередньо введена в оголошенні. Отже, по-перше, інформація про строк у звіті та договорі не узгоджується, а по-друге, вона не відповідає дійсності. Іноді дата поставки товарів у звіті більш рання, ніж дата укладення договору.
Держказначейство до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність договору, річного плану закупівель та звіту про результати, що підтверджують проведення процедури закупівлі, за результатами якої укладено договір. Якщо буде встановлено невідповідність вимогам законодавства, зокрема, звіту про результати, Держказначейство не допускає платежі замовника згідно з узятим фінансовим зобов’язанням за договором.
То як правильно визначити строк поставки товару та чи правомірно буде розпочати процедури закупівлі наприкінці грудня?
РІШЕННЯ
Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу інформацію про закупівлю (ч. 1 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VІІІ; далі — Закон про публічні закупівлі).
Так, оголошення про проведення процедури закупівлі та тендерну документацію замовник має оприлюднити не пізніше ніж за 15 календарних днів до дня розкриття тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині 4 статті 10 Закону про публічні закупівлі, та не пізніше 30 календарних днів у разі перевищення таких меж.
У частині 2 статті 21 цього Закону передбачено перелік інформації, яку обов’язково має зазначити замовник у оголошенні про проведення процедури відкритих торгів (далі — оголошення).
Форми й оголошення, і звіту про результати проведення процедури закупівлі затвердженi наказом Мінекономрозвитку «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель» від 22.03.2016 № 490.
Так, серед iншого в оголошенні замовник має зазначити строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг. В електронній системі закупівель (ЕСЗ) на електронних майданчиках для заповнення поля в оголошенні щодо строку «випадає» календар, у якому замовник вибирає початкову та кінцеву дати строку.
Тож, зазначаючи дату початку постачання товарів, виконання робіт чи надання послуг, замовник має прорахувати, коли він зможе укласти договір за результатами проведення процедури закупівлі, тобто ймовiрний початок виконання такого договору.
Звіт про результати проведення процедури закупівлі (далі — звіт) нині автоматично формує ЕСЗ та оприлюднює його протягом одного календарного дня після оприлюднення замовником договору про закупівлю на веб-порталі Уповноваженого органу prozorro.gov.ua. Вимоги до інформації, яка має бути зазначена у звіті, встановлено у статті 19 Закону про публічні закупівлі.
У пункті 7 форми обов’язково зазначають строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг. І система автоматично пiдтягує в це поле iнформацiю з метою оголошення.
10 підстав, коли замовник зобов'язаний відхилити учасникаТож, аби iнформацiя щодо строків і в оголошенні, й у звіті збігалася, зокрема щоб дата поставки товарів чи виконання робіт у звіті, сформованому системою, не була більш ранньою ніж дата, якою укладено договір, замовнику під час заповнення оголошення варто одразу вираховувати строк проведення процедури закупівлі.
До того ж, розраховуючи строки, не забуваймо, що торги можуть оскаржити. Тож радимо враховувати i строк розгляду скарги АМКУ, встановлений у статті 18 Закону про публічні закупівлі.
Так, за частиною 6 статті 18 цього Закону датою початку розгляду скарги є дата оприлюднення реєстраційної картки скарги в електронній системі закупівель. Строк розгляду скарги органом оскарження становить 15 робочих днів з початку розгляду.
Може виникнути ситуація, коли замовник з урахуванням усіх строків для проведення процедури закупівлі, зокрема й щодо оскарження, зазначить певну початкову дату для виконання договору контрагентом. А договiр буде укладено набагато раніше, наприклад, через те, що торги не було оскаржено. Як діяти в такій ситуації, щоб розпочати виконання договору одразу ж пiсля його укладення? Чи варто чекати настання того початкового строку, що плавно перейшов з оголошення у звіт, з проекту договору в сам договір?
У такому випадку радимо ще в проекті договору прописати можливість дострокового початку його виконання, а також, що контрагент має повідомити про таке дострокове виконання замовника.
Окремо звертаємо увагу, що функція зазначення в оголошенні про проведення закупівлі строку поставки товарів/виконання робіт/надання послуг реалізована на рiзних електронних майданчиках по-різному. На одних замовник вибирає обидві дати у випадному календарi, на iнших є можливість зазначити лише кiнцeву дату. Але тут треба зважати на визначення понять «строк» i «термін» у ЦК.
Відповідно до частини 1 статті 251 ЦК строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення. При цьому згідно з частиною 2 статті 251 ЦК терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
З огляду на зазначене радимо замовникам вказувати в оголошенні саме строк, а не термін.
