Замовник отримав субвенцію і планує спрямувати ці кошти на капітальний ремонт. Вартість такої закупівлі буде меншою від вартості, яка визначена законодавством про публічні закупівлі для проведення процедур закупівель. У такому разі замовнику проводити допорогові торги чи процедуру закупівлі?
СИТУАЦІЯ
Виконавчий комітет отримав субвенцію, і тендерний комітет планує витратити її частину — 1410 тис. грн. — на капітальний ремонт міського будинку культури (заміна вікон, системи опалення і т. ін. — окремий проект). Але в 2016 році вже було здійснено капітальний ремонт даху міського будинку культури (окремий проект) на 418 тис. грн. за кошти міського бюджету. Наступний капітальний ремонт проводити як тендерні процедури? Чи можна провести й допорогову закупівлю на цей окремий проект за виділеними додатковими коштами?
РІШЕННЯ
Частина 1 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі — Закон про публічні закупівлі) стверджує, що цей Закон застосовують до замовників, у яких вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тис. грн., а робіт — 1,5 млн. грн.
Роботи — це проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення підприємств та супровідні роботам послуги. Зокрема, геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт (п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону про публічні закупівлі).
Предмет закупівлі робіт визначають відповідно до розділу ІІI Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі — Порядок визначення предмета закупівлі).
З аналізу норм Закону про публічні закупівлі та Порядку визначення предмета закупівлі бачимо, що предмет закупівлі робіт замовник визначає згідно з пунктом 22 частини 1 статті 1 Закону про публічні закупівлі за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23.08.2011 № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої — п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника.
При цьому ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 не містить визначення терміна «об’єкт будівництва». Водночас у розділі 3 ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 передбачено, що в цьому стандарті використано терміни відповідно до ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» (далі — ДБН А.2.2-3-2014).
Пункт 3.12 розділу 3 ДБН А.2.2-3-2014 визначає об’єкт будівництва як будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури.
Ознайомитися з ДБН А.2.2-3-2014 можна на офіційному сайті Мінрегіону, а також в інтернеті: dbn.at.ua/_ld/11/1168__.2.2-3-2014.pdf
Отже, предмет закупівлі робіт з капітального ремонту даху міського будинку культури визначають за об’єктом будівництва.
Водночас, якщо замовник на момент планування першої закупівлі робіт з капітального ремонту даху міського будинку культури на 418 тис. грн. за кошти міського бюджету об’єктивно не мiг передбачити потребу в закупівлі робіт з капітального ремонту за цим самим об’єктом будівництва ще на 1410 тис. грн. (за окремими проектами), то друга закупівля вважатиметься новим предметом закупівлі.
З огляду на зазначене, рiшення про застосування Закону про публічні закупівлі замовник приймає на основі очікуваної вартості предмета закупівлі робіт з капітального ремонту міського будинку культури в сумі 1410 тис. грн.
Оскільки зазначена сума є меншою за вартісний порiг у 1,5 млн. грн., то Закон про публічні закупівлі в цьому випадку не застосовується, а замовник укладає прямий договір.
Бюджетникам також не зайвим буде нагадати, що відповідно до частини 1 статті 48 Бюджетного кодексу України (БК) розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов’язань минулих років.
Бюджетне зобов’язання — це будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому (п. 7 ч. 1 ст. 2 БК).
Розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядник бюджетних коштів узяв зобов’язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених БК та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними (ч. 3 ст. 48 БК).
Зверніть увагу, Мінекономрозвитку надало відповідi на запитання про планування закупівель на так званi додаткові кошти в iнформативному листi від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06, який розміщено на його офіційному сайті me.gov.ua. у рубриці «Головна», підрубрика «Публічні закупівлі», «Консультації з питань закупівель», «Узагальнені відповіді».
