Замовник отримав субвенцію і планує спрямувати ці кошти на капітальний ремонт. Вартість такої закупівлі буде меншою від вартості, яка визначена законодавством про публічні закупівлі для проведення процедур закупівель. У такому разі замовнику проводити допорогові торги чи процедуру закупівлі?
Трапляється, або замовники неправильно прописують вимоги у тендерній документації, або учасники не вчитуються у її положення. Як наслідок, треба вносити зміни до документації або ж відхиляти учасника чи переможця торгів. А зараз іще й виникає позиція контролерів щодо застосування інституту відмови учаснику. Тож питання правильної реалізації положень законодавства з цього приводу — усе ще актуальне
Учасник запропонував найменшу ціну, але сам не виготовляє товар і не володіє матеріально-технічною базою. Він планує залучити субвиконавця, гарантуючи якість робіт і свою відповідальність за виконання закупівлі. Фактично учасник виконуватиме лише функції з перепродажу
Замовник провів процедуру закупівлі, а вже під час виконання робіт за укладеним договором про закупівлю виникла потреба у додаткових роботах. Вони не передбачені ані проектом, ані тендерною пропозицією і потребують додаткового фінансування
Редакція журналу «Держзакупівлі» 20 і 29 липня провела семінар «Публічні закупівлі: навчання та практика». Серед тем, які обговорювали, були: положення нового Закону «Про публічні закупівлі», зміни і новації у проведенні та організації процедури закупівель, укладення та виконання договору про закупівлю, робота на електронних майданчиках. До вашої уваги відповіді на найчастіші запитання слухачів семінару
Установа проводить допорогові закупівлі. Виникає запитання: на кого покласти обов’язок їх проводити? Чи потрібно створювати тендерний комітет, якщо установа проводить винятково допорогові закупівлі?
Підприємство засноване на державній власності. Основна його діяльність, зокрема, — виготовлення, модернізація та утилізація озброєння, військової техніки, зброї та боєприпасів. Чи поширюється дія Закону про публічні закупівлі на таке підприємство?
Замовники, а подекуди й самі контролери часто-густо плутаються, визначаючи предмет закупівлі робіт (послуг). А помилка для замовника може обернутися звинуваченням контролерів в уникненні процедур державних закупівель. Проаналізуємо законодавство та визначимо, до чого віднести генеральний план населеного пункту — до робіт чи послуг
Наприкінці минулого року Верховна Рада України прийняла закон, що по-новому регулюватиме здійснення державних закупівель. Тож держзакупівлі виходять на новий рівень — вони мають стати публічними, тобто більш прозорими. Очікуючи оприлюднення документа, розглянемо основні положення Закону про публічні закупівлі
Чи вимагати від учасника документального підтвердження відсутності підстав відхилення цінової пропозиції, закріплених у пунктах 1 і 6 статті 17 Закону про закупівлі, під час проведення запиту цінових пропозицій? І як бути, якщо переможець не надав такого документального підтвердження у строки, встановлені законодавством, або надав неправильно сформовані документи? Чи повертати йому у такому разі забезпечення пропозиції?
Безперечно, найактуальніші закупівлі в кінці минулого року та на початку нового — це закупівлі комунальних послуг. Аби допомогти замовникам правильно їх провести з огляду на новації у закупівлях природного газу, журнал «Держзакупівлі» у грудні 2015 року провів тематичний вебінар. Пропонуємо вашій увазі відповіді на деякі злободенні запитання його слухачів
З листа до редакції: «Якщо процедури закупівлі на наступний рік розпочаті за чинним класифікатором ДК 016:2010, то завершаться вони в 2016 році за цим самим чи за новим класифікатором?»
