Державне комерційне підприємство — замовник чи ні

Автор
експерт, консультантка з публічних закупівель, Київ
Підприємство засноване на державній власності. Основна його діяльність, зокрема, — виготовлення, модернізація та утилізація озброєння, військової техніки, зброї та боєприпасів. Чи поширюється дія Закону про публічні закупівлі на таке підприємство?

СИТУАЦІЯ

Підприємство згідно зі Статутом є державним комерційним підприємством, заснованим на державній власності. Воно створене з метою отримання прибутку за рахунок виробничої та підприємницької діяльності в галузі машинобудування та інтересів держави. Центральним органом виконавчої влади підприємства є державний концерн «Укроборонпром». Одним із основних видів господарської діяльності підприємства є розроблення, виготовлення, реалізація, ремонт, модернізація та утилізація озброєння, військової техніки, військової зброї і боєприпасів до неї, організація, координація, а також безпосереднє постачання товарів, виконання робіт та надання послуг на виконання державного оборонного замовлення. Попри те що саме такі види діяльності передбачені Законом України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі — Закон про публічні закупівлі), виходить, що до замовників підприємство не належить, адже не має бюджетних коштів. До того ж згідно з пунктом 14 частини 3 статті 2 цього Закону його дія не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи й послуги, які підлягають закупівлі відповідно до угод, що укладає центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері національної безпеки, у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва зі спеціалізованими організаціями, які здійснюють закупівлі. Закупівля таких товарів, робіт і послуг здійснюється згідно з правилами і процедурами, установленими відповідними спеціалізованими організаціями. То чи поширюється на це підприємство Закон про публічні закупівлі? Адже воно замовляє продукцію, сума якої може перевищувати суму, передбачену в статті 2 цього Закону.

РІШЕННЯ

Питання, які організації є замовниками у розумінні вимог Закону про публічні закупівлі, урегульовано положеннями пункту 9 частини 1 статті 1 цього Закону.

PW_welcome_dz_webinar_29072024.jpg

Умови віднесення до замовників

Визначено, що замовники — це органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак:

  • юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів;
  • органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи;
  • у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

До замовників також належать юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання та відповідають хоча б одній з таких ознак:

  • органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі суб’єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб’єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб’єкта господарювання;
  • наявність спеціальних або ексклюзивних прав.

Визначення, що вважають діяльністю в окремих сферах господарювання, передбачено пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону про публічні закупівлі.

Так, діяльність в окремих сферах господарювання — це діяльність, що здійснюється в одній або декількох з таких сфер:
• забезпечення виробництва, транспортування, постачання та зберігання газу;
• забезпечення виробництва, транспортування та постачання теплової енергії;
• забезпечення виробництва, передачі, розподілу, купівлі-продажу, постачання електричної енергії, централізованого диспетчерського (оперативно-технологічного) управління об’єднаною енергетичною системою України;
• забезпечення виробництва, транспортування та постачання питної води, забезпечення функціонування централізованого водовідведення;
• надання послуг з користування інфраструктурою залізничного транспорту загального користування, забезпечення функціонування міського електричного транспорту та експлуатація його об’єктів для надання послуг з перевезення;
• надання послуг автостанцій, портів, аеропортів, послуг з аеронавігаційного обслуговування польотів повітряних суден;
• надання послуг поштового зв’язку, геологічне вивчення (у тому числі дослідно-промислова розробка родовищ) нафтогазоносних надр, родовищ вугілля та інших видів твердого палива;
• забезпечення функціонування та експлуатація телекомунікаційних мереж фіксованого зв’язку загального користування або надання загальнодоступних телекомунікаційних послуг;
• забезпечення транспортування, зберігання, переробки нафти та нафтопродуктів сирих;
• забезпечення функціонування ринку електричної енергії, ринку «на добу наперед», балансуючого ринку, ринку допоміжних послуг, а також надання послуг системного оператора, адміністратора розрахунків, адміністратора комерційного обліку, оператора ринку, гарантованого покупця відповідно до положень Закону України «Про засади функціонування ринку електричної енергії України», надання допоміжних послуг на ринку допоміжних послуг та послуг з вирівнювання умов для конкуренції відповідно до положень Закону України «Про засади функціонування ринку електричної енергії України»;
• розроблення, виготовлення, реалізація, ремонт, модернізація та утилізація озброєння, військової техніки, військової зброї і боєприпасів до неї, організація, координація, а також безпосереднє постачання товарів, виконання робіт та надання послуг на виконання державного оборонного замовлення.

Як аудитори моніторять закупівлі, відколи запрацювала нова редакція ЗаконуЯк бачимо із суті запитання, одним із основних видів господарської діяльності підприємства є розроблення, виготовлення, реалізація, ремонт, модернізація та утилізація озброєння, військової техніки, військової зброї і боєприпасів до неї, організація, координація, а також безпосереднє постачання товарів, виконання робіт та надання послуг на виконання державного оборонного замовлення.

Отже, підприємство є суб’єктом господарювання, який здійснює діяльність в окремій сфері господарювання.

Стосовно ж концерну «Укроборонпром» (далі — Концерн), то його Статут затверджено постановою Кабінету Міністрів України, якою установлено, що статутний капітал Концерну формується за рахунок коштів державного бюджету, майна учасників Концерну та інших джерел, не заборонених законодавством.

При цьому Концерн згідно зі Статутом є державним господарським об’єднанням, утвореним відповідно до постанови Кабінету Міністрів України. Функції з управління Концерном та контроль за його діяльністю здійснює Кабінет Міністрів України.

Згідно зі Статутом пiдприємства воно є державним комерційним підприємством, заснованим Концерном на державній власності

Отже, вважаємо, пiдприємство відповідає одній з ознак, зазначених вище:

«органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі суб’єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб’єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб’єкта господарювання».

З огляду на зазначене висновуємо, що підприємство є замовником у розумінні вимог Закону.

Поняття публічної закупівлі

Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 1 Закону про публічні закупівлі публічна закупівля — це придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону про публічні закупівлі цей Закон застосовується:

  • до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тис. грн., а робіт — 1,5 млн. грн.;
  • до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 млн. грн., а робіт — 5 млн. грн.

Отже, при здійсненні публічних закупівель підприємство має застосовувати зазначений Закон та проводити відповідні процедури закупівель.

Водночас відповідно до Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 671, Міноборони є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовує і координує КМУ. Міноборони є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва.

При цьому відповідно до пункту 3 частини 1 статті 2 Закону про публічні закупівлі дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є, зокрема, товари, роботи і послуги, що підлягають закупівлі відповідно до угод, що укладаються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері національної безпеки, у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва із спеціалізованими організаціями, які здійснюють закупівлі.

Закупівля таких товарів, робіт і послуг здійснюється згідно з правилами і процедурами, установленими відповідними спеціалізованими організаціями.



зміст

Статичний блок для статей

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді