Мінекономіки презентувало методичний посібник з UA-CLP у форматі «запитання – відповіді», у якому замовники та постачальники отримують покрокові роз’яснення й приклади маркування та пакування небезпечної хімічної продукції за європейськими вимогами
Днями відбувся онлайн-вебінар «UA-CLP та UA-REACH: що змінюється для хімічної та будівельної продукції і як працює система контролю». В заході взяли участь близько 250 учасників. Зокрема, представники Мінекономіки спільно з Командою підтримки реформ, представники Держекоінспекції, експерти ОБСЄ з хімічної безпеки, бізнесу, профільних асоціацій та інші стейкхолдери.
Під час вебінару Мінекономіки, зокрема:
- представило поточний стан реалізації реформи хімічної безпеки;
- окреслило подальші кроки щодо гармонізації українського законодавства з вимогами ЄС.
Йдеться про створення інструментів підтримки для бізнесу з метою практичної імплементації нових регуляторних норм. Україна, як країна-кандидат до ЄС, має оновити підходи до управління хімічною продукцією відповідно до європейських стандартів.
Межі відповідальності уповноваженої особи і керівника
Одним із головних елементів події стала презентація методичного посібника «Основні засади, процедури та особливості Технічного регламенту щодо класифікації небезпечності, маркування та пакування хімічної продукції (UA-CLP)», який розробили за підтримки ОБСЄ.
Посібник у форматі «запитання — відповіді» містить роз'яснення основних засад, особливостей та процедур, викладених у Технічному регламенті UA-CLP. Видання унікальне тим, що містить конкретні приклади маркування, які мають чітке пояснення.
Методичний посібник стане корисним для всіх, хто прагне поглибити знання у сфері хімічної безпеки. Його використання сприятиме кращому захисту споживачів, бізнесу та довкілля від хімічних ризиків.
Окрім того, під час заходу представники Мінекономіки спільно з Командою підтримки реформ відповіли на актуальні питання, пов’язані з імплементацією реформи хімічної безпеки:
- відтермінування набрання чинності Технічними регламентами UA-CLP, UA-REACH;
- проведення попередньої реєстрації хімічних речовин;
- надсилання повідомлень про класифікацію небезпечності та інформацію про небезпеку;
- створення національної інформаційної системи і довідкової служби helpdesk;
- адаптація керівництв (інструкцій) Європейського хімічного агентства.
Проведення таких заходів, як онлайн-вебінар «UA-CLP та UA-REACH:
- забезпечує відкритий діалог між органами державної влади та учасниками ринку; а також
- підтримує практичну імплементацію технічних регламентів у сфері хімічної продукції.
Захід відбувся в рамках проєкту ОБСЄ «Оцінка впливу війни проти України на довкілля та шляхи відновлення».
Джерело: офіційний сайт Мінекономіки
Дізнайтеся, як визначити пов’язаних осіб у публічних закупівлях під час тендеру. Розгляньте ознаки пов’язаності, приклади з практики, судові рішення та алгоритм дій замовника у разі виявлення пов’язаних осіб.
Помилки у публічних закупівлях можуть коштувати надто дорого. З’ясуймо: хто, на кого та в яких розмірах складає штрафи в публічних закупівлях за статею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
