Як аудитори моніторять закупівлі, відколи запрацювала нова редакція ЗаконуЗ 15 грудня 2015 року набрав чинності наказ Мінекономрозвитку від 19.11.2015 № 1474* (далі — Наказ № 1474), яким внесено зміни до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 26.07.2010 № 921. Ця норма набирає чинності з 01.01.2016.
* Текст документа.
З огляду на зазначені зміни предмет закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту) з нового року визначають на підставі не Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010, а Національного класифікатора України «Єдиний закупівельний словник» (CPV:2002, IDT) ДК 021:2007, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 04.04.2007 № 76. А саме: за показником п’ятого знака (класифікаційне угруповання «категорія») із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
Слід зазначити, що Єдиний закупівельний словник (далі — ЄЗС) гармонізовано з європейським закупівельним словником Common Procurement Vocabulary. ЄЗС складається з основного та додаткового словників. Ці словники є автентичними перекладами CPV.
ЄЗС містить таблицю відповідності між ним і Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД).
Частиною 3 статті 10 Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 № 1197-VII передбачено, що процедури закупівлі, попередня кваліфікація учасників не можуть проводитися до/без оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі на веб-порталі Уповноваженого органу згідно з частиною 1 цієї статті.
Тобто початком процедури закупівлі є дата оприлюднення оголошення на веб-порталі Уповноваженого органу.
Водночас за нормами статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 передбачає, що надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі чи іншому нормативно-правовому акті.
Отже, зважаючи на те, що у Наказі № 1474 немає зазначеної вказівки, то дія його положень щодо визначення предметів закупівель товарів і послуг (крім поточного ремонту) на основі Національного класифікатора України «Єдиний закупівельний словник» (CPV:2002, IDT) ДК 021:2007 не поширюється на правовідносини суб’єктів сфери державних закупівель, які виникли до 01.01.2016.
Тобто, якщо замовник визначив предмет закупівлі на підставі ДК 016:2010 і оголошення про проведення торгів оприлюднено до 01.01.2016, замовник завершує процедуру закупівлі, не вносячи змін щодо визначення предмета закупівлі.
Якщо ж замовник запланував у річному плані закупівель на 2016 рік, складеному в кінці 2015 року, предмет закупівель на основі ДК 016:2010, подав у кінці 2015 року для оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі, яке фактично було оприлюднено на веб-порталі вже у 2016 році, з огляду на положення наказу Мінекономрозвитку «Про затвердження Порядку розміщення інформації для оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу з питань державних закупівель» від 25.06.2014 № 743, то варто внести зміни до визначення предмета закупівлі на основі Національного класифікатора України «Єдиний закупівельний словник» (CPV:2002, IDT) ДК 021:2007.
Примітка. На момент дослідження питання визначення предмета закупівлі законодавчо врегульовано саме так. Водночас є підстави вважати, що алгоритм його визначення може бути знову змінено Мінекономрозвитку. Ми стежитимемо за такими змінами й надалі на сторінках журналу надаватимемо вам практичні поради та допомогу.
