Допорогові закупівлі: призначаємо відповідальну особу

Автор
експерт, консультантка з публічних закупівель, Київ
Установа проводить допорогові закупівлі. Виникає запитання: на кого покласти обов’язок їх проводити? Чи потрібно створювати тендерний комітет, якщо установа проводить винятково допорогові закупівлі?

СИТУАЦІЯ

Згідно із Законом України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VІІІ (далі — Закон про публічні закупівлі) з 1 серпня цього року необхідно оприлюднювати звіт, якщо відбулася допорогова закупівля більше ніж на 50 тис. грн. Якщо установа планує закупити бензин із серпня по грудень на суму 100 тис. грн., чи необхідно укласти договір на цю суму та оприлюднити звіт? Чи можна укласти договори на суму 20 тис. грн. щомісячно та не оприлюднювати на майданчику звіт?

РІШЕННЯ

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону про публічні закупівлі замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому ним та цим Законом, інформацію про закупівлю, зокрема звіт про укладені договори, — протягом одного календарного дня з дня укладення договору.

Наказом Мінекономрозвитку «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель» від 22.03.2016 № 490 затверджено форму звіту про укладені договори. Форма звіту містить обов’язкові поля, які заповнює замовник шляхом унесення наявної інформації в електронній системі закупівель через електронний майданчик. А після внесення всієї обов’язкової інформації, передбаченої формою звіту, на неї накладають електронний цифровий підпис.

При цьому зазначений звіт оприлюднюють у конкретно визначеному законодавцем випадку.

Як передбачено в частині 1 статті 2 Закону про публічні закупівлі, у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тис. грн. та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах 2 і 3 цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.

Отже, вимога для замовника оприлюднити звіт про укладені договори стосується випадку, коли вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тис. грн. і менша вартісних меж застосування Закону про публічні закупівлі, при цьому замовник здійснює закупівлі товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель.

Тож законодавець має на увазі саме річну очікувану вартість предмета закупівлі, а не загальну суму окремо взятого договору.

Як бачимо із ситуації, очікувана вартість предмета закупівлі становить 100 тис. грн., що більше за 50 тис. грн., тож у замовника є обов’язок оприлюднити звіт про укладені договори. При цьому замовник не звільняється від виконання зазначеного обов’язку, незалежно від того, чи він укладе один договір на всю заплановану суму (100 тис. грн.), чи розіб’є її на кілька сум по 20 тис. грн. Але у разі «розбивки» доведеться оприлюднити декілька звітів.

Слiд зазначити, що 17 липня цього року на офіційному сайті Мінекономрозвитку було оприлюднено лист «Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори» від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07.

У листi Мінекономрозвитку говорить про те, що замовники мають оприлюднювати звіт про укладені договори у разі, якщо вартість предмета закупівлі у такому договорі дорівнює або перевищує 50 тис. грн.

Листи Мінекономрозвитку не встановлюють норм права, а носять виключно рекомендаційний та iнформативний характер.

Водночас зауважимо, що норма про обов’язок замовника оприлюднити зазначений звіт як умову такого обов’язку визначає вартість предмета закупівлі. Ця норма міститься у частині 1 статті 2 Закону про публічні закупівлі, яка в цілому регулює питання застосування цього Закону.

Як передбачено пунктом 18 частини 1 статті 1 Закону про публічні закупівлі, предмет закупівлі замовник визначає у порядку, встановленому Уповноваженим органом.

Порядок визначення предмета закупівлі: що врахувати

Вiдповiдно до пункту 1 Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі — Порядок № 454), цей Порядок установлює спосіб визначення замовником предмета закупівлі відповідно до положень Закону про публічні закупівлі.

До того ж за частиною 7 статті 2 Закону про публічні закупівлі замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнути процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.

Водночас Законом про публічні закупівлі також передбачено і оприлюднення звіту про укладені договори.

З огляду на зазначене, ми б радили замовникам під час вирішення питання щодо оприлюднення звіту про укладені договори в допорогових закупівлях все ж таки виходити з вартості предмета закупівлі, яка планується в додатку до річного плану на поточний рiк, а не з суми окремого договору.
Тож у разі, якщо річна очікувана вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тис. грн., а договорів на таку суму замовник укладає декілька з огляду на певні об’єктивні обставини (наприклад закупівля сезонних овочiв та фруктiв), радимо оприлюднити звіт за кожним із таких договорів, навiть якщо сума договору буде менша ніж 50 тис. грн.
Отже, у замовника не буде ризику поділу предмета закупівлі на частини з метою не застосування Закону про публічні закупівлі.

Також варто зазначити, що форма звіту про укладені договори, затверджена наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 (далі — Наказ № 490), мiстить пункт 15 — обов’язковe полe, у яке замовник вносить інформацію саме про ціну договору.

Отже, анi Закон про публічні закупівлі, анi Наказ № 490 не «прив’язують» зазначену вартісну межу до вартості предмета закупівлі саме в окремому договорі.

Не зайвим буде також нагадати, що під час здійснення допорогових закупівель замовники мають дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених Законом про публічні закупівлі.

Так, згідно з частиною 1 статті 3 цього Закону з-поміж принципів здійснення закупівель є відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель та запобігання корупційним діям і зловживанням.

Статичний блок для статей

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді