НАЗК та Рахункова палата рекомендують Міноборони усунути корупційні ризики у сфері закупівель

Блок під заголовком новини 1 Підпишіться на Telegram-канал Держзакупівлі. Новини! Тримаємо руку на пульсі усіх змін без паніки та зайвої води

НАЗК проводить моніторинг та контроль за виконанням актів законодавства з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності посадових осіб Міністерства оборони України, у ході якого ідентифіковано низку ризиків, що сприяють вчиненню корупційних правопорушень при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення.

Корупційні ризики у сфері закупівель

Моніторинг закупівель 2024

Серед основних причин поширеності корупції в закупівлях Міноборони – відсутність дієвого контролю за цільовим використанням постачальниками бюджетних коштів, отриманих як передоплата.

Так, більшість постачальників Міноборони отримують передоплату за договорами на рахунки, відкриті у комерційних банках, у зв’язку з чим виникає ризик використання відповідних бюджетних коштів постачальниками всупереч їх цільовому призначенню, зокрема:

  • розміщення на депозитних рахунках;
  • виконання власних зобов’язань за іншими договорами;
  • надання фінансової допомоги пов’язаним юридичним особам.

Такі зловживання постачальників можуть призводити до:

  • виникнення дебіторської заборгованості;
  • відтермінування строків виконання;
  • неналежного виконання чи невиконання договірних зобов’язань перед Міністерством. 

Враховуючи важливість мінімізації корупційних ризиків у закупівлях, Національне агентство звернулось до Міноборони з рекомендаціями щодо їх усунення. Зокрема, Міністерству рекомендовано при проведенні оборонних закупівель на умовах попередньої оплати перераховувати кошти на небюджетні рахунки постачальників, відкриті в органах Державної казначейської служби. Надалі ці кошти можуть бути використані виключно на цілі, визначені умовами договорів з наданням для здійснення платежів підтвердних документів органам казначейської служби.

Таким чином реалізується можливість здійснити подвійний контроль за коштами: від закупівельника та від казначейства, мінімізувати корупційні ризики та уникнути дебіторської заборгованості, яка спричинена тим, що авансові платежі перераховуються компаніям, які виявляються недоброчесними та надалі не виконують належним чином взятих на себе договірних зобов’язань.

Впровадження зазначених рекомендацій потребує вжиття Міноборони низки заходів

  • ініціювати внесення змін до постанови КМУ від 04.12.2017 № 1070, що регламентує порядок здійснення попередньої оплати розпорядниками бюджетних коштів; 
  • затвердити відомче положення щодо здійснення попередньої оплати, передбачити відповідні умови у договорах на закупівлю товарів, робіт і послуг.  

Рахункова палата у Звіті про результати аудиту ефективності використання бюджетних коштів, передбачених Міністерству оборони України для придбання речового майна та забезпечення харчування військовослужбовців ЗСУ, рекомендує Міноборони запровадити зазначені рекомендації НАЗК як такі, що «нівелюють корупційні ризики щодо втрат бюджетних коштів унаслідок неефективного та незаконного їх використання в рамках здійснення розрахунків (попередня оплата) за укладеними договорами щодо закупівлі товарів, робіт і послуг».

Джерело: офіційний сайт НАЗК

додаток

закупівля поточного ремонту

Статті за темою

Усі статті за темою

Реституція в Україні

Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
154

Антикорупційна декларація для уповноваженої особи замовника

Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
1159

Типова антикорупційна програма юридичної особи

Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
5286

Перевірка Держаудитслужби: підстави та повноваження

Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
23727

Порушення порядку визначення предмета закупівлі: яка відповідальність

Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
8335

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді