Держаудитслужба: повноваження та перевірки

Контроль у сфері публічних закупівель здійснюють три органи: Рахункова палата, Антимонопольний комітет та Держаудитслужба, кожен – у межах своїх повноважень. Це закріплено у частині четвертій статті 7 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон № 922). 

Держаудитслужба – це..

Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) – це центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується КМУ через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба – це орган державного фінансового контролю. Державний фінансовий контроль забезпечується цим органом через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі (ст. 1, ч. 2 ст. 2 Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII; далі – Закон № 2939).

Держаудитслужба – це орган, який здійснює державний фінансовий контроль за видатками, передбаченими у межах виконання Плану України для реалізації ініціативи Європейського Союзу «Ukraine Facility», запровадженої Регламентом (ЄС) Європейського Парламенту та Ради (ЄС) від 29.02.2024 № 2024/792 (далі – План України), зокрема під час здійснення публічних закупівель, виплати компенсацій та кредитів (п. 2 постанови КМУ від 15.11.2024 № 1318).

Держаудитслужба – це національний контролер, який забезпечує проведення управлінських перевірок у рамках виконання програм транскордонного та транснаціонального співробітництва Interreg та Interreg NEXT на період 2021–2027 роки.

Держаудитслужба – це орган, який здійснює в Україні функції Служби координації боротьби із шахрайством з питань виконання розділу VI Угоди про асоціацію та додатків до нього, вимог статей 8, 9 Рамкової угоди між Україною та Європейським Союзом щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування Союзу для України згідно з інструментом Ukraine Facility.

Держаудитслужба – це національний контактний пункт з організації взаємодії з Європейським управлінням з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF).

Повноваження Держаудитслужби у сфері публічних закупівель

Повноваження такого органу як Держаудитслужба визначають:

• статті 113 та 118 Бюджетного кодексу України;
• стаття 234¹ КпАП;
• Закон № 2939;
• частина 4 статті 7 Закону № 922;
• Положення про Державну аудиторську службу України, затверджене постановою КМУ від 03.02.2016 № 43.

Ці нормативні акти, зокрема визначають повноваження Держаудитслужби на перевірки закупівельників.

Окрім цього, Держаудитслужба повноваження має і за пунктами 20, 21 Порядку управління, моніторингу та контролю за виконанням Плану України, затвердженого постановою КМУ від 15.11.2024 № 1318, щодо проведення державного фінансового аудиту, інспектування (ревізії), перевірки закупівель та моніторингу закупівель за коштами фінансової допомоги, отриманої від ЄС в рамках реалізації інструменту Ukraine Facility, у т. ч. за якими проводитимуть публічні закупівлі.

Повноваження Держаудитслужби на перевірки закупівельників у рамках програм Interreg та Interreg NEXT визначені у Порядку функціонування системи управління та здійснення контролю за виконанням програм транскордонного та транснаціонального співробітництва Interreg та Interreg NEXT, затвердженого постановою КМУ від 05.11.2024 № 1268. За результатами управлінської перевірки Держаудитслуба видає сертифікат перевірки витрат, який є підставою для підготовки звіту про хід реалізації проєкту та важливим фактором для залучення подальшого фінансування. Повноваження Держаудитслужби на перевірки закупівельників не обмежуються контролем дотримання правил проведення публічних закупівель, які визначені відповідною угодою про фінансування програми Interreg та Interreg NEXT.

Це основні НПА, за якими отримала Держаудитслужба повноваження. Тепер перейдемо до найважливішого її повноваження (з точки зору тематики порталу) – контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель. Його Держаудитслужба здійснює шляхом проведення:

• моніторингу закупівлі (моніторингу процедур публічних закупівель);
• перевірки закупівель.

Окрім цього, це повноваження Держаудитслужби на перевірки закупівельників реалізується і під час державного фінансового аудиту та інспектування (ч. 1 ст. 5 Закону № 2939). Звичайно це за умови включення до програми аудиту чи інспектування питання щодо контролю за дотриманням законодавства у сфері закупівель.

ДІЗНАЙТЕСЯ

• Що контролюють аудитори у додаткових угодах до договорів про закупівлю
• Чи можна виконувати роботи, під час оскарження вимоги аудиторів розірвати договір
• Чи перевіряють аудитори закупівлі за грантові кошти
• Що перевіряє ДАСУ у закупівлях за пунктом 13 Особливостей

Підстави для перевірки Держаудитслужбою

Щоб здійснити контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель Держаудитслужба визначає спосіб як його здійснити, тобто обирає контрольний захід.

Підставою для проведення моніторингу процедур публічних закупівель є:

• дані автоматичних індикаторів ризиків – їх перелік як і порядок відбору ризикових закупівель затверджено наказом Мінфіну від 27.09.2024 № 476;
• інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, ОМС про наявність ознак порушень законодавства у сфері публічних закупівель;
• повідомлення в ЗМІ, що містять відомості про такі ознаки;
• виявлені Держаудитслужбою ознаки порушень законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в ЕСЗ;
• інформація, отримана від громадських об’єднань, про наявність ознак порушень законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю. Ці підстави наведені у частині другій статті 8 Закону № 922.

Для реалізації повноваження Держаудитслужби на перевірки закупівельників, тобто на проведення перевірок закупівель, достатньо однієї із підстав:

1) виникла потреба у документальній та фактичній перевірці питань, які не можуть бути перевірені під час моніторингу процедури закупівлі, а саме:

• укладення договору до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель;
• стан виконання умов договору, внесення змін до нього, в т. ч. вимог щодо якості, кількості/обсягів предмета закупівлі, ціни договору;
• поділу предмета закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедур закупівель/спрощених закупівель;

2) наявність доручення або рішення КМУ, Мінфіну щодо проведення перевірки закупівель;

3) якщо Держаудитслужба розпочала дисциплінарне провадження стосовно посадових або службових осіб органу Держаудитслужби нижчого рівня, які проводили перевірку закупівель, моніторинг процедури закупівлі або у разі повідомлення їм про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (якщо у порядку здійснення контролю за достовірністю висновків органу Держаудитслужби нижчого рівня у актах перевірки закупівель/висновків про результати моніторингу процедури закупівлі виявили невідповідності їх змісту вимогам законодавства). Ці підстави визначає пункт 4 Порядку проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою КМУ від 01.08.2013 № 631 (далі – Порядок № 631).

По суті, наявність однієї з підстав для перевірки закупівель достатньо, щоб Держаудитслужба включила питання щодо дотриманням законодавства у сфері закупівель до програм державного фінансового аудиту чи інспектування. У такому разі це питання буде перевірено під час державного фінансового аудиту чи інспектування (якщо Держаутислужба вирішила не проводити окремо перевірку закупівель).

Види перевірок Держаудитслужби

Дотримання законодавства у сфері закупівель Держаудитслужба перевіряє під час проведення:

• моніторингу процедури закупівель;
• перевірки закупівель;
• державного фінансового аудиту діяльності суб’єктів господарювання;
• державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм;
• інспектування, тобто планових чи позапланових ревізій фінансово-господарської діяльності замовника чи окремих її питань.

Повноваження Держаудитслужби на перевірки закупівельників під час проведення:

• моніторингу процедури закупівель – визначені у статті 8 Закону № 922;
• перевірки закупівель – у Порядку № 631;
• державного фінансового аудиту діяльності суб’єктів господарювання – у Порядку проведення Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами державного фінансового аудиту діяльності суб’єктів господарювання, затвердженого постановою КМУ від 27.03.2019 № 252;
• державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм – у Порядку проведення Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм, затвердженому постановою КМУ від 10.08.2004 № 1017;
• планових чи позапланових ревізій – у Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженому постановою КМУ від 20.04.2006 № 550.

Тож залежно від того, який захід проводить Держаудитслужба, перегляньте відповідний нормативно-правовий акт та контролюйте його дотримання. Про перевищення службових повноважень аудиторів повідомляйте Держаудитслужбу на телефонну гарячу лінію: 044 425 80 30. Водночас врахуйте, що за невиконання законних вимог Держаудитслужби, створення штучних перешкод у її роботі, надання їй завідомо неправдивої інформації передбачено кримінальну відповідальність за статтею 355¹ КК у вигляді штрафу (1700–17000 грн) або пробаційного нагляду на строк до трьох років, або обмеження волі на той самий строк.