Моніторинг публічних закупівель
Закон про моніторинг публічних закупівель
До законодавства про моніторинг публічних закупівель відносять:
- Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922;
- Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 15.11.2025 № 2939;
- Наказ Мінфіну «Про затвердження Методики визначення автоматичних індикаторів ризиків, їх переліку та порядку застосування» від 27.09.2024 № 476.

- Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі
- Протокол УО про внесення змін до ТД з метою усунення порушень
- Протокол УО про усунення правопорушення на вимогу Держаудитслужби
- Протокол УО про надання відповіді на запит Держаудитслужби
- Протокол УО про надання відповіді з власної ініціативи Держаудитслужби
Моніторинг закупівель: що це
Моніторинг закупівель — це аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель (п.14 ч.1 ст.1 Закону № 922).
Моніторинг процедури закупівлі — це спосіб контролю за дотриманням законодавства у сфері закупівель, що здійснюється за місцезнаходженням органу ДАСУ.

- Чи убезпечить публікація звіту про виконання договору від моніторингу закупівель поза ЕСЗ
- У чому відмінності між перевіркою та моніторингом закупівлі
- Чи варто за висновком з моніторингу розривати договір, який частково виконаний
- Чи може замовник написати заперечення до висновку аудиторів за результатами моніторингу, якщо не згодний з ним
Хто здійснює моніторинг процедур закупівлі
Моніторинг процедур закупівлі здійснює орган державного фінансового контролю — ДАСУ.
Моніторинг процедури закупівлі можливий протягом:
- проведення процедури закупівлі;
- укладення договору про закупівлю та його дії.
Важливо! До повноважень АМКУ належить перевірка на відповідність тендерної документації щодо наявності вимог:
- що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників;
- щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Ці випадки не підпадають під моніторинг процедури закупівлі.
Що таке моніторинг процедури закупівель
Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, у укладення договору про закупівлю та його дії. Тобто, якщо договір виконано або розірвано і в системі він знаходиться статусі « Закритий», моніторинг по такій закупівлі не проводиться.
Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи, згідно з пунктом 23 Особливостей № 1178, у порядку, встановленому статтею 8 Закону № 922 здійснюють моніторинг:
- процедур закупівель (відкритих торгів);
- спрощених закупівель;
- закупівель, за якими в електронній системі закупівель оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без застосування ЕСЗ.
Початок моніторингу процедури закупівлі
Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймається уповноваженою особою ДАСУ, за наявності однієї або декількох із таких підстав:
- дані автоматичних індикаторів ризиків;
- інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
- повідомлення в ЗМІ, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
- виявлені органом ДАСУ ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в ЕСЗ;
- інформація, отримана від громадських об’єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю, відповідно до статті 7 Закону № 922.
Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися інформація, яка:
- оприлюднена в ЕСЗ;
- міститься в єдиних державних реєстрах;
- є в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Чи призупиняє перебіг процедури закупівлі моніторинг ДАСУ
Після прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі, ДАСУ протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення:
- оприлюднює в ЕСЗ повідомлення про прийняття рішення, із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного ЕСЗ;
- опис підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.
Повідомлення про початок моніторингу ДАСУ не зупиняє перебіг процедур закупівель, визначених Законом № 922 з урахуванням Особливостей № 1178, в тому числі і на стадії укладення договору.
Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в ЕСЗ.
Відповідь на моніторинг закупівлі
Протягом строку проведення моніторингу, відповідальна посадова особа ДАСУ має право через ЕСЗ запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються ЕСЗ. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення такого запиту повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через ЕСЗ.
Замовник у межах строку здійснення моніторингу закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу закупівлі.
Особливості моніторингу закупівель під час воєнного стану
Під час воєнного стану потрібно враховувати положення:
- Постанови КМУ «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» від 12.10.2022 № 1178;
- Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року № 1207.
Наприклад, стаття 13 Закону №1207 визначає особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території, відповідно до якої, здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України.
Правочин, стороною якого є суб`єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абз.2 ч.2. ст.215 ЦК України, тобто його не може бути визнано дійсним через суд. Це стосується усіх юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, поширюється також і на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Судова справа №420/3520/24
Місцева влада провела закупівлі для робіт на території, яка знаходиться в окупації, сподіваючись на використання в майбутньому.
Суд звертає увагу, що реальне використання вказаних товарів можливе лише після деокупації територій, належних Україні, строк якої не визначений на законодавчому рівні, тож наведене викликає сумніви в доцільності значних бюджетних видатків, адже умови та мета укладеного договору не корелюються із фактичними обставинами реалізації такої закупівлі.
Тож, на переконання колегії суддів ВС не змінивши податкову адресу на територію, яка підконтрольна Україні, замовник порушив вимоги абз.1 ч.2 ст. 13 Закону № 1207, а тому у висновку ДАСУ правомірно було встановлено вказане порушення.