експерт, консультантка з публічних закупівель, Київ
У замовника працює два тендерних комітети — один проводить допорогові закупівлі, а інший післяпорогові. Хто з них має затверджувати додаток до річного плану закупівель?
Також замовник може визначити відповідальною за проведення процедур публічних закупівель й уповноважену особу (осіб). Це може бути службова, посадова та інша фізична особа замовника, визначена уповноваженою особою на підставі розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту).
Тендерний комітет або уповноважена особа оформлюють свої рішення протоколом. Зокрема, у протоколі тендерного комітету відображають результати поіменного голосування усіх членів тендерного комітету, присутніх на його засіданні. І що головне — з кожного питання, яке розглядали.
Протокол підписують всі члени комітету, присутні на його засіданні, або всі уповноважені особи (ч. 4 ст. 11 Закону № 922).
Як бачите, і тендерний комітет (комітети), і уповноважену особу (осіб) замовник призначає саме для організації та проведення процедур закупівель. Це підтверджують пункти 31 і 33 частини 1 статті 1 та частина 1 статті 11 Закону № 922.
Тендерний комітет — для процедур закупівель
Види процедур публічних закупівель законодавець чітко передбачив у частині 1 статті 12 Закону № 922. Це — відкриті торги, конкурентний діалог та переговорна процедура закупівлі.
Та й з-поміж обов’язків тендерного комітету і уповноваженої особи є:
планування закупівлі, складання та затвердження річного плану закупівель;
вибір процедури закупівлі та її проведення.
Тож можемо зробити висновок: тендерний комітет (комітети) або уповноважена особа (особи) має затверджувати річний план закупівель. І зробити це потрібно перед його оприлюдненням у ProZorro.
Річний план закупівель містить відомості про ті закупівлі, очікувана вартість предмета закупівлі за якими дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в частині 1 статті 2 Закону № 922.
Водночас Закон № 922 не містить положень про те, що закупівлі, очікувана вартість яких не дорівнює і не перевищує встановлених цим Законом вартісних меж, має планувати та проводити тендерний комітет (комітети) або уповноважена особа (особи). Як і не знайти — ані в Законі № 922, ані в Наказі № 490 — норм про те, що додаток до річного плану є невід’ємною частиною самого річного плану.
Тож чи може тендерний комітет затвердити додаток до річного плану закупівель?
Передусім згадаймо вимогу статті 19 Конституції України, що передбачає: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Тому додаток до річного плану закупівель варто затверджувати рішенням особи (осіб, комісії), яка призначена в установі відповідальною за організацію та проведення саме допорогових закупівель.
Так само, як і річний план закупівель, додаток до річного плану закупівель варто спочатку скласти в паперовій формі для затвердження, а потім за затвердженою Наказом № 490 формою оприлюднити в ProZorro.
Оприлюднювати додаток до річного плану закупівель має особа, відповідальна за проведення допорогових закупівель.
А ось щоб дотримати вимог Закону № 922, що забороняють уникати його застосування (зокрема, проведення відкритих торгів), радимо діяти так.
Спочатку проаналізувати усі предмети закупівель має тендерний комітет. Потім він запланує у річному плані закупівель ті з них, що підпадають під застосування Закону № 922. Решту — що є допороговими закупівлями — він має «передати» для планування особі, відповідальній за допорогові закупівлі.
