Новий Закон про електроенергію заклав правові передумови для закупівлі електричної енергії на конкурентних засадах. Як це вплине на роботу замовників і як їм закуповувати електроенергію?
Відносини, пов’язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії споживачам, регулює наразі Закон України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VIII (далі — Закон № 2019).
Цей Закон набрав чинності 11 червня 2017 року (за винятком окремих норм). Також продовжують діяти і окремі норми Закону України «Про електроенергетику» від 16.10.1997 № 575/97-ВР (далі — Закон № 575). А нормативно-правові акти, прийняті на виконання цього Закону, діють поки не наберуть чинності нормативно-правові акти, затверджені на виконання Закону № 2019 (останніх наразі ще немає).
Розповімо, які нові вимоги до роботи ринку електричної енергії, запроваджені Законом № 2019, торкнуться безпосередньо замовників.
Ринок електроенергії — конкурентний
Одним із важливих нововведень на ринку електричної енергії є те, що він функціонує на конкурентних засадах, крім діяльності суб’єктів природних монополій, з обмеженнями, встановленими Законом № 2019 (ч. 1 ст. 3 Закону № 2019). З-поміж принципів ринку — вільний вибір електропостачальника споживачем, добросовісна конкуренція і недискримінаційне ціно- та тарифоутворення, що відображає економічно обгрунтовані витрати.
з 11.12.2018
електроенергію постачатимуть за вільними цінами
Закон № 2019 передбачає також вільне ціноутворення під час постачання електричної енергії:
Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
(ч. 2 ст. 56 Закону № 2019)
Та що важливо — дію цієї норми законотворці відтермінували. Розповімо чому.
Види діяльності на ринку електроенергії — розділені
Закон № 2019 розділяє види діяльності з розподілу та постачання електричної енергії.
Постачання електричної енергії
Електропостачальниками вважають суб’єктів господарювання, які продають електричну енергію за договором постачання електричної енергії споживачу (далі — договір). Можливість постачати електричну енергію споживачам мають лише ті електропостачальники, які отримали відповідну ліцензію (ч. 1 ст. 56 Закону № 2019).
Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем і передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником.
(ч. 2 ст. 56 Закону № 2019)
У договорі сторони визначають умови постачання електричної енергії, права та обов’язки електропостачальника і споживача.
Закон № 2019 передбачає вимоги до загальних положень та умов договору. Вони мають бути:
- справедливими і прозорими;
- викладеними чітко і ясно;
- без процедурних перешкод, що ускладнюють права споживача.
До того ж умови договору не можуть обмежувати права споживача на зміну електропостачальника. А також — накладати додаткові фінансові зобов’язання на споживача, який реалізує таке право.
Під час постачання електричної енергії електропостачальники мають дотримувати правил роздрібного ринку.
Розподіл електричної енергії
Розподіл електричної енергії — це транспортування електричної енергії від електроустановок виробників електричної енергії або електроустановок оператора системи передачі мережами оператора системи розподілу, крім постачання електричної енергії (п. 78 ч. 1 ст. 1 Закону № 2019).
Розподіл електричної енергії проводить оператор системи розподілу. Для того аби провадити діяльність з розподілу, слід отримати ліцензію відповідно до законодавства.
Ринок електричної енергії
функціонує на конкурентних засадах
Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на недискримінаційних засадах. При цьому він керується:
- Законом № 2019;
- кодексом систем розподілу;
- іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Тарифи для оплати послуг з розподілу встановлюватиме НКРЕКП за спеціальною методикою (поки що вона не затверджена). Своєю чергою, оператори систем розподілу оприлюднюватимуть тарифи на послуги з розподілу електричної енергії в порядку та строки, визначені нормативно-правовими актами, що регулюють роботу ринку електричної енергії.
Оператор системи розподілу не має права вести діяльність з купівлі-продажу електричної енергії на ринку електричної енергії, виробництва та/або передачі, та/або постачання електричної енергії. Заборона не поширюється на купівлю-продаж для компенсації технологічних витрат електричної енергії на її розподіл електричними мережами і врегулювання небалансів електричної енергії та випадки, визначені частиною 11 статті 47 Закону № 2019.
Новий порядок — з 11 грудня 2018 року
Як бачимо, розподіл електричної енергії проводитимуть оператори систем розподілу (природні монополії), а постачання електричної енергії споживачам — окремі від операторів систем розподілу юридичні особи — електропостачальники, яких споживачі обиратимуть за вільними (ринковими) цінами. І що важливо — це мають бути окремі суб’єкти господарювання.
Відокремлять види діяльності з розподілу та постачання електричної енергії в наявних вертикально-інтегрованих енергопостачальних компаніях через 18 місяців з дня набрання чинності Законом № 2019, тобто з 11.12.2018. З цього моменту один і той самий суб’єкт господарювання не матиме права одночасно проводити діяльність з розподілу та постачання електричної енергії.
Як наслідок, оператори систем розподілу не матимуть права постачати електричну енергію і ліцензії на постачання за регульованим тарифом будуть анульовані. Тому споживачі (крім побутових та малих непобутових споживачів), яким на день набрання чинності Законом № 2019 електроенергію постачав електропостачальник за регульованим тарифом, повинні до 11 грудня 2018 року обрати собі електропостачальника та укласти з ним договір постачання електричної енергії. На цьому наголосила НКРЕКП у листі від 17.10.2017 № 10835/13.1/7-17.
Закупівлі електроенергії 2018 — переговорна процедура чи відкриті торги
З огляду на норми Закону № 2019 із 11.12.2018 замовники мають проводити на конкурентних засадах закупівлю електричної енергії як товару.
Чи це означає, що замовники не можуть застосовувати переговорну процедуру для закупівлі електроенергії?
Правові та економічні засади закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлює Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі — Закон № 922). За його нормами замовники можуть проводити закупівлю за однією з процедур, передбачених частиною 1 статті 12 Закону № 922. І переговорну процедуру вони обирають лише у виняткових випадках. Один з яких — відсутність конкуренції (у т. ч. з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладений лише з одним постачальником, за відсутності альтернативи (п. 2 ч. 2 ст. 35 Закону № 922).
Фінсанкцій за перевищення
ліміту споживання електричної енергії Закон № 2019 не передбачає
Із 11.12.2018 норми частини 2 статті 56 Закону № 2019 не діятимуть. Тож замовники на цей період можуть закуповувати електричну енергію у постачальників з чинними ліцензіями на постачання електроенергії за регульованим тарифом через переговорну процедуру закупівлі, керуючись пунктом 2 частини 2 статті 35 Закону № 922.
А далі — доведеться укладати окремі договори:
- договір про закупівлю електроенергії — з постачальником електроенергії. Передуватиме цьому — процедура відкритих торгів за предметом закупівлі товари;
- договір на закупівлю послуг з розподілу — з оператором розподілу. Для цього замовники проведуть переговорну процедуру закупівлі за предметом закупівлі послуги.
✅ Для вас цілу добу будуть відкриті статті, відеороз'яснення, зразки документів
Перевищення ліміту споживання енергії — вже без санкцій
Замовнику, який укладатиме договір про постачання електричної енергії на 2018 рік, радимо зважати ще на одне нововведення. Закон № 2019 не передбачає фінансових санкцій за перевищення договірної величини споживання електроенергії.
Нагадаємо санкційну норму частини 6 статті 26 Закону № 575:
Споживачі (крім населення та навчальних закладів) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
Ця норма втратила чинність 11.06.2017. І аналогічної їй у Законі № 2019 немає.
Тож замовники наразі не зобов’язані оплачувати у подвійному розмірі вартість спожитої понаднормово електроенергії. Радимо не забувати про це, коли укладатимете договір про закупівлю електроенергії з постачальником. Передбачайте у договорі лише ту відповідальність, яку встановлює закон.
