НАЗК викрило схему із завищеними закупівлями солі для київських доріг. Посадовицю комунального підприємства підозрюють у збитках бюджету на понад 2 млн грн

Правоохоронці повідомили про підозру посадовиці КП «Шляхово-експлуатаційне управління Солом’янського району» за матеріалами НАЗК.
У межах моніторингу та контролю за виконанням вимог законодавства щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, уповноважені особи НАЗК виявили ознаки корупційного правопорушення в діях посадових осіб КП «ШЕУ Солом’янського району». Вони, ймовірно, закупили технічну сіль за завищеною ціною, що призвело до суттєвих збитків для бюджету міста. НАЗК склало обґрунтований висновок, на підставі якого правоохоронці розпочали досудові розслідування.
Межі відповідальності уповноваженої особи і керівника
Слідчі Дніпровського управління поліції Києва спільно з працівниками Управління стратегічних розслідувань у м. Києві підтвердили, що у 2023 році КП закупило сіль для посипання асфальту у приватної компанії за завищеною ціною. Внаслідок цього бюджету завдано збитків на понад 2 млн грн.
Слідчі повідомили посадовиці про підозру за ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу (службова недбалість). Санкція статті передбачає до 5 років ув’язнення з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком до 3 років.
Увага: відповідно до ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Джерело: офіційний сайт НАЗК
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті