Чи може наразі керівник примушувати працювати понад 8 годин чи у вихідні

Чи може керівник під час воєнного стану змушувати працівників працювати понад 8 годин і без вихідних? Чим це врегульовано?
Чи застосовувати п. 19 Особливостей для зміни істотних умов

Навіть під час воєнного стану не всім працівникам можна збільшити тривалість роботи. А без вихідних працівники працювати не можуть.

Нормальну тривалість робочого часу в період дії воєнного стану можна збільшити до 60 годин на тиждень для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури — в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо. Підстава — частина 1 статті 6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (далі — Закон № 2136).

Якщо підприємство не належить до об’єктів критичної інфраструктури, підстав збільшити тижневу норму робочого часу немає.

Тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин (ч. 5 ст. 6 Закону № 2136). Якщо працівники працюють без вихідних, роботодавець не дотримує норми щодо щотижневого безперервного відпочинку.

Ані Кодекс законів про працю України (КЗпП), ані Закон № 2136 не встановлюють вимог до тривалості робочого дня. Тривалість перерви в роботі між змінами має бути не меншою за подвійну тривалість часу роботи в попередній зміні (разом із часом перерви на обід). На це вказує частина 1 статті 59 КЗпП. У деяких випадках законодавство дозволяє збільшити тривалість робочого дня (зміни) до 12 годин.

На всіх підприємствах, в установах, організаціях створюють безпечні та нешкідливі умови праці (ч. 1 ст. 153 КЗпП). Збільшена тривалість робочого дня (зміни) може призвести до перевтоми працівників і, як наслідок, нещасних випадків.

Якщо працівники залишалися працювати надурочно, то протягом дії воєнного стану не діють граничні норми застосування надурочних робіт, зазначені в частині 1 статті 65 КЗпП (ч. 6 ст. 6 Закону № 2136). Однак роботодавець зобов’язаний вести облік надурочних годин (ч. 2 ст. 65 КЗпП) та оплачувати їх у подвійному розмірі (ст. 106 КЗпП).

Якщо керівник залучає працівника до роботи у вихідний день, має погодити з ним вид компенсації (ст. 72 КЗпП).

 

 

 

додаток

закупівля поточного ремонту

Статті за темою

Усі статті за темою

Реституція в Україні

Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
133

Антикорупційна декларація для уповноваженої особи замовника

Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
1143

Типова антикорупційна програма юридичної особи

Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
5259

Перевірка Держаудитслужби: підстави та повноваження

Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
23524

Порушення порядку визначення предмета закупівлі: яка відповідальність

Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
8307

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді