За своєю природою, корупційні ризики це — умови та обставини, які сприяють виникненню, реалізації та поширенню корупційних дій у службовій та професійній діяльності суб’єктів корупційних правопорушень, що склалися, внаслідок неналежного виконання або ігнорування окремих положень законодавства та інших нормативних актів, за умови відсутності/неефективності контролю за діяльністю суб’єктів корупційних правопорушень.
А відповідно до підпункту 2 Розділу І Наказу НАЗК від 28.12.2021 № 830/21, корупційний ризик — імовірність вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, що негативно вплине на діяльність організації (у нашому випадку — замовника).
Перелік видів корупційних ризиків не є вичерпним, адже кожен замовник може визначати перелік видів корупційних ризиків, враховуючи специфіку покладених на нього завдань і функцій.
За видами, розрізняють такі корупційні ризики:
нормативно-правові. Йдеться про нечіткість законодавства, а також відсутність деяких норм, які регламентують певні правовідносини;
організаційні. Нечітке визначення проведення процедур закупівель;
кадрові. Існує ризик, що керівник, або УО може виявитися пов’язаною особою учасником, або постачальником. Зверніть увагу, що за частиною 5 статті 10 Закону № 389, у період дії воєнного стану особи призначаються на посади державної служби, посади в органах місцевого самоврядування, посади керівників суб’єктів господарювання державного сектору економіки, комунальних підприємств, установ, організацій керівником державної служби, тощо без конкурсного відбору, що збільшує корупційний ризик;
контрольно-наглядові. Відсутність, або неналежне функціонування системи з питань запобігання корупції. Наприклад, якщо замовником не призначено особу, яка б відповідала за напрям роботи з питань запобігання та виявлення корупції.
У пп. 7 п. 5 Розділу ІІІ НАЗК у своєму Наказі № 830/21, вирізняє такі ризики:
Перелік корупційних ризиків за Наказом НАЗК
Вид корупційного ризику
Пояснення
із дуже високим рівнем імовірності реалізації
реалізувався за останні півроку та/або може бути реалізований у найближчі півроку
із високим рівнем імовірності реалізації
реалізувався за останній рік та/або може бути реалізований у найближчий рік
ризиком із середнім рівнем імовірності реалізації
реалізувався не більше одного разу протягом останніх трьох років та/або може бути реалізований не більше одного разу протягом наступних трьох років
ризиком із низьким рівнем імовірності реалізації
не реалізовувався раніше та ймовірність реалізації якого у майбутньому є вкрай низькою
Корупційні ризики в діяльності державних службовців
За поширеністю, розрізняють такі корупційні ризики в діяльності державних службовців:
недоброчесність посадових осіб замовника;
виникнення конфлікту інтересів;
недостатній рівень контролю;
наявність дискреційних повноважень. Дискреційними повноваженнями є сукупність прав та обов'язків суб'єкта (замовника) на власний розсуд визначати повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів рішень, кожне з яких є правомірним.
Джерелами інформації для визначення рівня ймовірності реалізації корупційного ризику є судові рішення, інформація з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, публікації у засобах масової інформації, соціальних мережах, інші джерела, які містять відкриту інформацію щодо проведених журналістських розслідувань, корупційних схем, викритих органами досудового розслідування, а також опис функцій, процесів відповідно до Методології НАЗК, обґрунтовані припущення членів робочої групи.
Для вашої зручності викладемо матеріал у таблиці. Перелік не є вичерпним.
Корупційні ризики
Приклад
Розшифрування
дискримінаційні умови ТД, обмеження конкуренції у т.ч. шляхом дискваліфікації конкурентів певного учасника із надуманих причин
встановлення дискримінаційних умов в ТД, орієнтовані на певного учасника, що звужує коло потенційних учасників та/або унеможливлює перемогу постачальників, які можуть запропонувати предмет закупівлі кращої якості за нижчу ціну. Також можливе: упереджене ставлення до розгляду тендерних пропозицій, ймовірність необґрунтованого відхилення тендерної пропозиції із несуттєвими та/або технічними недоліками для того, щоб переможцем став певний учасник. Наприклад, відсутність незначних для закупівлі довідок, чи нумерації сторінок документів.
Також, ігнорування недоліків у тендерній пропозиції учасника, якого фактично заздалегідь визначили переможцем у зв’язку зі змовою замовника (УО) та учасника процедури.
У випадках, коли певний учасник не зміг взяти участь або прозоро перемогти, УО відміняє процедуру закупівлі з метою оголошення аналогічного тендеру під певного учасника
завищення очікуваної вартості закупівлі
штучне завищення очікуваної вартості закупівлі в умовах попередньої змови потенційного постачальника та УО з метою незаконного збагачення. Наприклад, коли очікувана вартість вища за середньоринкову
завищення обсягів закупівлі/ закупівля непотрібних товарів
штучне завищення обсягів закупівлі за змови посадових осіб замовника та потенційного постачальника з метою отримання неправомірної вигоди у тому випадку, коли у проведенні закупівлі відповідного заявленого обсягу немає потреби.
Закупівля надто розкішних товарів з метою використання для власних потреб посадовою особою замовника
поділ предмета закупівлі
дозволяє уникнути прозорих та відкритих торгів. Вигоду може отримувати певний постачальник, що перебуває у змові з посадовою особою замовника
неповна перевірка учасників процедури закупівлі
надання переваги певному учаснику закупівлі шляхом умисного ігнорування наявності підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі, а також неповна перевірка наявності таких підстав. Крім того, можлива неналежна перевірка субпідрядників, яких буде залучено переможцем до виконання договору
конфлікт інтересів
приховування наявності факту конфлікту інтересів
безпідставна відміна закупівлі
як правило, обґрунтовується відсутність потреби у предметі закупівлі. Але відміна здійснена умисно, з метою проведення нового тендеру, під певного учасника, який не зміг взяти участь, або прозоро перемогти в первинній процедурі закупівлі
неоприлюднення всіх додатків до договору. Наприклад, кошторисної документації при закупівлі будівельних робіт
відсутність у вільному доступі кошторисної документації обмежує контроль за якістю виконання робіт та ймовірним завищенням ціни будівельних матеріалів, робіт. Свідчить про змову недоброчесних посадових осіб замовника із постачальником
недопостачання товарів (робіт/ послуг), приймання продукції, яка не відповідає умовам договору
свідчить про змову відповідальної особи замовника з постачальником. Зокрема, підписання посадовими особами замовника документів про належне виконання договору і фактичне ігнорування порушень, допущених виконавцем
санкції, накладені на учасника чи переможця тендеру
Особливості № 1178 забороняють закуповувати у громадян рф, рб, ір ірану та їхніх юридичних осіб, а також українських фірм, власниками 10% яких є зазначені держави. Тож, не лише громадяни рф, рб, ір ірану, але й компанії, громадяни України та інших держав можуть потрапити під санкції за співпрацю з агресором чи фінансування війни. Заборонено укладати договори з такими суб’єктами. Якщо УО не перевірить учасників та їхніх засновників у санаційному реєстрі НАЗК, може йтися про злочинну змову
Більш детально щодо корупційних ризиків і шляхи їх запобігання можна прочитати в інфографіці НАЗК:
Заходи впливу на корупційні ризики
Заходи впливу на корупційний ризик мають бути спрямовані на усунення, мінімізацію його джерел, а у випадку неможливості безпосереднього впливу на джерела — на зниження рівня ймовірності чи можливих наслідків його реалізації.
Усунення, мінімізація корупційного ризику може здійснюватися без розробки заходів впливу на корупційні ризики шляхом прийняття рішення не починати або не продовжувати діяльність, яка призводить до виникнення такого корупційного ризику.
Розробка заходів впливу на корупційні ризики здійснюється із дотриманням таких принципів:
послідовність — розробка заходів впливу на корупційні ризики з урахуванням ефективності існуючих заходів контролю, запроваджених в організації, результатів виконання заходів впливу на корупційні ризики, визначених в антикорупційних програмах попередніх періодів (або інших документах, складених за результатами оцінювання корупційних ризиків);
пріоритетність — відповідність заходу впливу на корупційний ризик та строку його реалізації рівню корупційного ризику (розробка невідкладних комплексних заходів впливу на корупційні ризики з високим та критичним рівнем; встановлення заходів впливу на корупційні ризики, пов’язаних виключно із підвищенням рівня знань працівників організації, попередженням про відповідальність тощо для корупційних ризиків з низьким рівнем, в інших випадках — встановлення таких заходів виключно як додаткових);
чіткість — формулювання заходу впливу на корупційний ризик конкретним, зрозумілим, лаконічним; уникнення загальних формулювань (наприклад, посилити контроль, удосконалити порядок тощо);
достатність — визначення принаймні одного заходу впливу на корупційний ризик, спрямованого на попередження його реалізації та достатнього для усунення, мінімізації його джерела або зниження рівня ймовірності чи можливих наслідків його реалізації;
уникнення дублювання — визначення існуючих заходів контролю, спрямованих на запобігання реалізації корупційних ризиків, як заходів впливу на корупційний ризик допускається лише для корупційних ризиків із низьким рівнем або у випадку, якщо вони не виконуються і таке невиконання є джерелом корупційного ризику;
досяжність — планування заходів впливу на корупційні ризики з урахуванням необхідних для їх виконання фінансових, матеріально-технічних, трудових та інших ресурсів.
Для кожного заходу впливу на корупційний ризик визначається особа (особи), відповідальна (відповідальні) за виконання такого заходу, а також строк (термін) його виконання.
Строк (термін) виконання заходів впливу на корупційний ризик визначається днем та/або місяцем року або періодичністю виконання (в тому числі із посиланням на певну подію, яка повинна настати), має бути реальним для виконання та враховувати рівень корупційного ризику.
Для кожного заходу впливу на корупційний ризик визначається один або декілька індикаторів його виконання.
Індикаторами виконання є якісні або кількісні показники, які мають бути вимірюваними і які, в разі їх досягнення, свідчитимуть про виконання заходу впливу на корупційний ризик. При визначенні індикаторів виконання заходу впливу на корупційний ризик не допускається використання загальних формулювань, які відображають мету виконання такого заходу (наприклад, зниження рівня корупційного ризику).
У разі наявності корупційних ризиків, зумовлених недоліками нормативно-правових актів, суб’єктом прийняття яких не є організація, інформація про такі корупційні ризики із пропозиціями щодо їх усунення, мінімізації направляється державному органу, який прийняв такий нормативно-правовий акт.
Заходи впливу на корупційний ризик та етапи їх виконання зазначаються у реєстрі ризиків.
Національне агентство з питань запобігання корупції (далі — НАЗК) — це центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом. НАЗК відповідальне за формування антикорупційної політики та запобігання корупції. Створено відповідно до Закону України «Про запобігання корупції».
НАЗК працює за такими напрямками:
аналізує ситуацію з корупцією в Україні та розробляє відповідну Антикорупційну стратегію та державну програму з її реалізації, а також координує виконання цих документів;
контролює дотриманням правил етичної поведінки, законодавства щодо запобігання конфлікту інтересів у діяльності публічних службовців;
координує та надає методичну допомогу державним органам та органам місцевого самоврядування у виявленні та усуненні корупціогенних ризиків у їх діяльності, погоджує та контролює виконання антикорупційних програм у цих органах;
стежить за дотриманням обмежень щодо фінансування політичних партій, законним та цільовим використанням партіями виділених з державного бюджету коштів, своєчасністю подання партіями відповідних звітів та достовірністю включених до них відомостей, розподіляє виділені з державного бюджету кошти на фінансування статутної діяльності політичних партій.
співпрацює з викривачами корупції, надає їм правовий та інший захист
НАЗК співпрацює з іншими державними органами для реалізації антикорупційної політики України.
У кінці серпня 2025 року в межах реалізації заходів, передбачених Державною антикорупційною програмою на 2023–2025 роки, НАЗК розробило та презентувало новий посібник «Герої поруч: гайд для викривачів корупції»:
Варто звернути увагу на ст. 59 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700, де зокрема зазначено, що НАЗК забезпечує оприлюднення на своєму офіційному веб—сайті відомостей з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, протягом трьох робочих днів після їх внесення до реєстру.
Відкритими для безоплатного цілодобового доступу є такі відомості про фізичну особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення:
прізвище, ім’я, по батькові;
місце роботи, посада на час вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення;
склад корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення;
вид покарання (стягнення);
спосіб вчинення дисциплінарного корупційного проступку;
вид дисциплінарного стягнення.
Відкритими для безоплатного цілодобового доступу є такі відомості про юридичну особу, до якої застосовано заходи кримінально-правового характеру:
назва;
юридична адреса, код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;
склад корупційного правопорушення, у зв’язку з вчиненням якого застосовано заходи кримінально-правового характеру;
вид застосованих заходів кримінально-правового характеру та строк застосування додаткових (нефінансових) заходів кримінально-правового характеру (у разі їх застосування).
Зазначені відомості не належать до конфіденційної інформації про особу та не можуть бути обмежені в доступі.
Важливо! З 17.07.2025 року діє ця норма (ч. 4 ст. 59 Закону 1700) — строк зберігання відомостей в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, становить:
відомостей про притягнення до цивільно-правової відповідальності фізичної особи за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень — один рік;
відомостей про накладення адміністративного стягнення на фізичну особу за вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення — один рік;
відомостей про притягнення до кримінальної відповідальності фізичної особи за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень — до погашення або зняття судимості з особи;
відомостей про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв’язку з вчиненням корупційного правопорушення, — п’ять років.
Після закінчення строків, визначених цією частиною, відомості про особу в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, підлягають виключенню.
