У липні НАЗК викрило посадовців органів місцевого самоврядування та державних структур, які порушили закон про запобігання конфлікту інтересів. Агентство передало справи до поліції та зобов’язало керівників усунути порушення й притягнути винних до відповідальності

Повідомлення викривачів: хто і які порушення викриває
НАЗК склало та направило до Національної поліції України два обґрунтовані висновки про вчинення адміністративних правопорушень, пов’язаних з корупцією, за ст. 172-7 КУпАП (порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів) стосовно:
- посадовців Старокостянтинівської міської ради, які ухвалювали рішення про преміювання близьких осіб;
- директора навчального закладу Здолбунівської міської ради, яка призначила на посаду вчителя сина.
НАЗК також направило до правоохоронних органів висновок щодо дій посадовця Управління аудиту Департаменту Київської міської ради КМДА. Службовець, перебуваючи на державній службі, обіймав посаду директора приватного товариства, що має на меті одержання прибутку. Його дії мають ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-4 КУпАП (порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності).
Через порушення вимог ст. 36 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII НАЗК винесло приписи для усунення порушень, проведення службового розслідування та притягнення винних до відповідальності через наявність у посадової особи підприємств або корпоративних прав:
- директорам Департаменту культури та Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту Київської міської ради КМДА;
- керівництву Державного агентства України з управління зоною відчуження.
Джерело: офіційний сайт НАЗК
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
Завадити успішному проведенню закупівель може конфлікт інтересів. Необхідно перевірити вірогідність його наявності перед початком закупівель. Для цього з’ясуємо, що це, які є види конфліктів, відповідальність при їх наявності, та як їм запобігти, у цій статті