Відповідь
Закон про публічні закупівлі не передбачає можливості допущення помилок, описок чи технічних збоїв зі сторони замовника. Але такі ситуації трапляються по всяк час, адже інформацію в електронній системі закупівель вносить людина, а їй притаманно помилятися.
Як правило, помилки замовника в результаті реалізуються у штрафи за порушення законодавства у сфері публічних закупівель.
⚡️ Як рахувати відповідальність за порушення в закупівлях
Проте, ситуація з договором про закупівлю інакша, оскільки невідповідність у договорі та оприлюдненій інформації до нього може бути підставою для відмови у реєстрації такого договору Держказначейством.
Досить часто можемо зустріти закупівлі, коли у ході опрацювання Держказначейством договору про закупівлю та інших документів, що оприлюднюються замовником під час її проведення в електронній системі закупівель, виникають питання щодо оформлення чи заповнення документів, що пов’язані із невідповідністю один одному.
У листі від 11.12.2019 р. N 24-10-08/21940 Держказначейство звертає увагу, що Законом чи іншими нормативно-правовими актами не визначено механізм виправлення технічних (механічних) помилок, допущених замовником при заповнені форм документів публічних закупівель, але і не заборонено.
Випадки, в яких Держказначейство згідно з узятим фінансовим зобов'язанням за договором про закупівлю не допускає здійснення платежів з рахунку замовника, визначені п. 2 ч. 2 ст. 7 Закону про публічні закупівлі і вони є вичерпні.
ЮЛІЯ ЛЕВАДСЬКАначальник відділу – головний бухгалтер відділу фінансово-господарського забезпечення Управління культури, національностей та релігій виконавчого комітету Березанської міської ради Мінфін відкоригував нормативно-правові акти, якими керуються у своїй роботі казначеї, коли реєструють бюджетні зобов’язання та проводять їх оплату. Коли після закупівлі йдете до Казначейства, врахуйте зміни
Тому у разі виявлення невідповідності в документах, які замовник самостійно оприлюднив в електронній системі закупівель та в яких допущені помилки технічного характеру, які неможливо виправити на стадії реєстрації бюджетних зобов'язань, з метою усунення обставин, визначених ч. 2 ст. 7 Закону, на думку Казначейства, замовники мають право зафіксувати такі порушення документом (протоколом, листом, тощо) та можуть надати його разом з іншими документами до відповідного органу Казначейства.
Однак, замовники повинні враховувати, що таким чином вони не можуть виправляти помилки, допущенні у ході проведення процедури закупівлі, змінювати інформацію учасника чи умови тендерної документації. Істотні умови договору про закупівлю взагалі не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у ч. 5 ст. 41 Закону.
Більш того, дії замовника стосовно виправлення допущених невідповідностей при оприлюдненні інформації щодо договору про закупівлю не знімають з нього відповідальності за допущені порушення законодавства про закупівлі, якщо такі стали наслідком.
Також, слід нагадати, що відповідно до Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 у разі якщо інформація, розміщена в електронній системі закупівель шляхом завантаження документів, містить відомості, що відрізняються від тих, які розміщені шляхом заповнення електронних полів, автентичною вважається інформація, розміщена шляхом заповнення електронних полів.
