Штрафи за неоприлюнення договору та звіту з ковідних закупівель

1625

Запитання

Чи передбачена відповідальність за несвоєчасне оприлюднення договору та звіту про закупівлю, предметом якої є товари, роботи чи послуги, необхідні для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби?

Відповідь

Пункт 3-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 922 передбачає:

3-1. Установити, що дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи чи послуги, необхідні для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19). Перелік таких товарів, робіт чи послуг та порядок їх закупівлі затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Як проводити «ковідні» закупівлі — 6 головних акцентів

За результатами такої закупівлі в ЕСЗ замовник відповідно до статті 10 Закону № 922 оприлюднює:

  • звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, — протягом трьох робочих днів з дня укладення договору про закупівлю
  • договір про закупівлю та всі додатки до нього — протягом трьох робочих днів з дня його укладення,
  • звіт про виконання договору про закупівлю — протягом 20 робочих днів з дня закінчення строку дії договору про закупівлю або його виконання сторонами, або його розірвання.

Окрім цього, уповноважена замовником особа (тобто працівник, якого розпорядчим рішенням призначили відповідальним за коронавірусні закупівлі) на вимогу Порядку, який затверджує постанова КМУ від 20.03.2020 № 225, має забезпечити оприлюднення в ЕСЗ інформації, необхідної для виконання пунктів 8 і 9 розділу І Закону України від 17 березня 2020 р. № 530-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», та інформації відповідно до пункту 9 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, з якою замовник уклав договір про закупівлю.

Штрафи за неоприлюнення договору та звіту з ковідних закупівель
ТЕТЯНА РУДЕНКО,адвокат, координаторка з моніторингу медичних закупівель Transparency International Ukraine
На скільки можна закуповувати? Що і як? Навіщо постійно перевіряти нормативно-правові акти? Як уникнути проблем із товарами, звільненими від оподаткування ПДВ? Які порушення можливі під час оприлюднення інформації? Як розрахувати потребу на 2021-й?

За недотримання вимог щодо публікації зазначених звітів винні особи притягаються до відповідальності відповідно до п. 3-1 розд. 10 Закону № 922. Зокрема, стаття 164-14 КУПАП передбачає накладення штрафу на службову, посадову, уповноважену особу замовника у сумі 1700 грн за:

  • неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі;
  • неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі, що здійснюються відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».

А укладення договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених законом, — тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від 34 000 до 170 000 грн.

УВАГА!

Бути у курсі подій та законодавчих оновлень стало ще легше! Підписуйтесь на наш FB та читайте важливі новини від порталу «Держзакупівлі» першими.

додаток

Статичний блок для запитань-відповідей

Останні новини

Усі новини

Статті за темою

Усі статті за темою

Реституція в Україні

Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
52

Антикорупційна декларація для уповноваженої особи замовника

Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
1134

Типова антикорупційна програма юридичної особи

Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
5235

Перевірка Держаудитслужби: підстави та повноваження

Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
23361

Порушення порядку визначення предмета закупівлі: яка відповідальність

Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
8279