Комісія АМКУ виявила, що під час формування вимоги та розгляду тендерних пропозицій учасників закупівель замовники допускають порушення. Через це збільшується кількість скарг до органу оскарження
Межі відповідальності уповноваженої особи і керівника
Відтак замовники не дотримують таких вимог:
- тендерна документація повинна містити перелік документів та/або інформації, які подає учасник у складі тендерної пропозиції, та перелік документів та/або інформації, які подає переможець закупівлі. Зазначені переліки оформлюють як окремі додатки до тендерної документації (абз. 10 п. 28 Особливостей);
- відсутність документів або інформації, які не передбачені додатками до тендерної документації, зазначеними в абзаці 10 пункту 28 Особливостей, не є підставою для відхилення замовником тендерної пропозиції такого учасника (п. 44 Особливостей).
Практика розгляду скарг свідчить про те, що замовники не оформлюють зазначені вище переліки документів як окремі додатки, а вказують їх у відповідних розділах тендерної документації або наводять у додатку посилання на перелік документів, зазначений у розділі тендерної документації.
Формування умов тендерної документації саме таким чином призводить до неправильного застосування положень 44 Особливостей та неправомірних рішень про відхилення тендерних пропозицій учасників через відсутність документів або інформації, що не передбачені додатками до тендерної документації.
Тому якщо замовники мають на меті передбачити необхідність надання учасниками документів у складі тендерних пропозицій або переможцями закупівель після проведення оцінки, вони мають визначити перелік таких документів саме у відповідних додатках до тендерної документації.
Джерело: офіційний сайт АМКУ
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
