Держаудитслужба виявила фінансові порушення у діяльності компанії на суму 5,5 млрд грн. Відповідні висновки отримані за результатами фінансового аудиту та планової ревізії ПАТ «Центренерго» за період з 1 січня 2022 по 31 серпня 2023 року.
На що зважати закупівельнику під час закупівлі електроенергії
Зобов’язання Центренерго становлять 15,7 млрд грн (станом на 30 червня 2023 року). За 2022 рік збиток становив 7,1 млрд грн, за І півріччя 2023 року – 720,9 млн гривень.
«Компанія є збитковою та перебуває в кризовому стані, в її діяльності відсутні економічне зростання та розвиток. Державний аудит зафіксував продаж електроенергії за заниженими цінами, випадки прихованого кредитування сторонньої комерційної структури, закупівлю мазуту та хімічних речовин не у виробників, а через посередників з додатковою маржею. Сумнівні комерційні рішення призвели до того, що зобов'язання товариства в 1,4 рази перевищують річні доходи», – зазначила голова Держаудитслужби Алла Басалаєва.
Так, у 2021-2022 роках Центренерго отримало передоплату від покупців за електроенергію із терміном постачання 2022-2023 роки, проте не виконало своїх зобов’язань. У результаті заборгованість перед покупцями, зокрема перед ТОВ ГК «Нафтогаз України», ВП «Енергоатом-Трейдинг» ДП «НАЕК «Енергоатом», ПрАТ «НЕК «Укренерго» склала 3,5 млрд грн, можливі штрафні санкції - на 352,9 млн гривень.
Також Центренерго в січні-квітні 2022 року поставило ряду покупців електроенергію за аукціонами 2021 року за заниженими цінами. Вартість електроенергії виявилася на 63,7 млн грн нижчою за ціни Української енергетичної біржі в цей період. Крім того, через невиконання Центренерго господарських договорів у судах розглядаються позовні вимоги кредиторів на суму 4,3 млрд грн.
Держаудитслужба надіслала до компанії вимогу про усунення виявлених порушень. Також матеріали заходів державного фінансового контролю надіслані до Кабінету міністрів та Служби безпеки України.
Джерело: офіційний сайт ДАСУ
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
