Уряд підтримав законопроєкт, який передбачає недопущення призначення ліків під впливом прямих чи непрямих фінансових стимулів.
Закупівля лікарських засобів та медвиробів
Виробники, дистриб'ютори лікарських засобів та представники фармацевтичних компаній продовжують налагоджувати зв’язки з медичними та фармацевтичними працівниками для просування своєї продукції. Такі зв’язки можуть підкріплюватись роздачею сувенірної та брендованої продукції, подарунками, преміями від представників фармацевтичної промисловості.
Уряд підтримав законопроєкт, який заборонить прояви такої «співпраці». Надалі, законопроєкт має розглянути Верховна Рада. Законопроєктом передбачено перелік чітких дій, які впливають на об’єктивність та ефективність роботи лікарів та фармацевтів, з метою недопущення призначення ліків під впливом прямих чи непрямих фінансових стимулів.
Зокрема, лікарі, фармацевти та спеціалісти з реабілітації не матимуть права безпосередньо чи через інших осіб:
- вимагати, просити та одержувати ані кошти, ані іншу вигоду за призначення лікарських засобів конкретного виробника. Заборона поширюватиметься і на медичні вироби та допоміжні засоби реабілітації;
- використовувати для призначення ліків бланки фармкомпаній, які містять рекламну інформацію.
Окрім того, фармацевти при відпуску лікарських засобів на прохання покупця будуть зобов’язані надати достовірну інформацію про наявні аналоги. Провізор не має приховувати інформацію про ліки з аналогічною діючою речовиною за нижчою ціною, керуючись власною вигодою.
Законопроєкт розроблено на виконання Державної антикорупційної програми на 2023-2025 роки.
Джерело: офіційний сайт МОЗ
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
