Третій апеляційний адміністративний суд у м. Дніпрі задовольнив позов Східного офісу Держаудитслужби до Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» про стягнення коштів на суму 53,2 млн гривень.
Постачальник «останньої надії» 2023-2024
Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа» має повернути до держбюджету 53,2 млн гривень, які всупереч законодавству були використані на оплату різниці в тарифах.
Ревізією встановлено, що комунальним підприємством зайво отримано субвенцію з державного бюджету на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію на загальну суму 86,1 млн гривень.
На день розгляду апеляційної скарги об’єктом контролю вже відшкодовано 32,9 млн гривень. Судом виданий виконавчий лист щодо стягнення збитків, завданих державі, на суму 53,2 млн гривень.
Джерело: офіційний сайт ДАСУ
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
