За загальним правилом працівники військових адміністрацій (населених пунктів, а також районних, обласних військових адміністрацій), які здійснюють функції представників влади та/або виконують організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські функції, повинні подавати декларації як посадові та службові особи державних органів (пп. «и» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», далі – Закон).
Строки зберігання документів: онлайн-сервіс
Водночас можлива ситуація, коли й іншим працівникам військових адміністрацій слід подати декларацію. Такими особами є:
- державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування (пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону), які перебувають у відпустці без збереження заробітної плати, у простої, або з якими призупинено дію трудового договору, та які працевлаштовані у військовій адміністрації;
- особи рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, особи начальницького складу служби цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України (пп. «д» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону), поліцейські (пп. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону), які відряджені до військової адміністрації;
- інші декларанти, які до працевлаштування/відрядження у військову адміністрацію були і залишаються декларантами за іншими посадами/статусами, визначеними в ст. 3 Закону.
Працівники військових адміністрацій, які здійснюють функції представників влади та/або виконують організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські функції, та є декларантами за іншою посадою/правовим статусом, набувають дуального (подвійного) статусу декларанта.
Детальніше про те, чи є працівники військових адміністрацій особами, на яких поширюється дія Закону (тобто не лише обов’язок декларування), – у п. 25-2 роз’яснень у Базі знань НАЗК. Як заповнювати декларацію особам, які одночасно обіймають дві посади (обидві або одна з яких пов’язані з декларуванням) – п. 19 роз’яснень у Базі знань НАЗК.
Важливо
Вищезазначені правила поширюються й на начальників військових адміністрацій.
НАЗК звертає увагу, що у разі утворення військової адміністрації для здійснення повноважень відповідної ради (сільської, селищної, міської, районної чи обласної) депутати таких рад продовжують перебувати у статусі «депутата міської ради» і продовжують бути декларантами, хоч можуть і не здійснювати відповідні повноваження.
Застереження
Опублікована вище інформація є чинною станом на дату публікації, може оновлюватися відповідно до змін законодавства та/або доповнюватися на основі запитів користувачів. НАЗК радить орієнтуватися на роз’яснення, викладені у Базі знань, адже саме тут вони систематично оновлюються та є найактуальнішими.
Джерело: офіційний сайт НАЗК
Детальніше про те, чи є працівники військових адміністрацій особами, на яких поширюється дія Закону (тобто не лише обов’язок декларування), – у п. 25-2 роз’яснень.
Як заповнювати декларацію особам, які одночасно обіймають дві посади (обидві або одна з яких пов’язані з декларуванням) – п. 19 роз’яснень.
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
