НАБУ і САП завершили досудове розслідування за підозрою трьох осіб у завданні понад 176 млн грн збитків державному енерговиробнику ПАТ «Центренерго».
На що зважати закупівельнику під час закупівлі електроенергії
Раніше Державна аудиторська служба України на виконання доручення Кабінету Міністрів України, відповідно до Плану проведення заходів державного фінансового контролю, провела ревізію фінансово-господарської діяльності ПАТ «Центренерго» та його відокремлених підрозділів за період з 01 січня 2021 року по 31 березня 2022 року. Держаудитслужба виявила ряд фінансових порушень та недоліків, про що було складено відповідний акт.
Зокрема, у ході ревізії з’ясувалося, що у 2020 році ПАТ «Центренерго» уклав угоди про продаж електроенергії з переможцем аукціонів - ТОВ «Юнайтед Енерджі». Згодом згадана компанія мала сплатити штраф через невідбір законтрактованої за цими угодами електроенергії.
Проте заднім числом було укладено додаткові угоди з ПАТ «Центренерго», які виключили з основних угод положення про дозволені межі відхилення у розмірі 5% від договірного обсягу відібрання електроенергії. Тобто ТОВ «Юнайтед Енерджі» отримало можливість відбирати будь-який обсяг електроенергії, хоча за умовою проведених аукціонів відібрання договірного обсягу електроенергії мало бути гарантоване. У результаті цих дій ПАТ не отримало 176,8 млн грн.
Наразі завершуються заходи державного фінансового контролю ПАТ «Центренерго» за наступні звітні періоди, про результати яких згодом буде поінформовано.
Джерело: офіційний сайт ДАСУ
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
