КМУ затвердив Методологію визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника

Уряд схвалив постанову «Про затвердження Методології визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника»

Методологія є нормативно-правовим документом, комплексний аналог якого відсутній у світі. Рішення Уряду є одним з ключових покажчиків в створенні комплексної системи перевірки інформації про кінцевого бенефіціарного власника (КБВ). 

Мета Методології визначення кінцевого бенефіціарного власника КБВ – встановити на рівні країни єдиний підхід, як визначати реальних власників компаній. 

Необхідність розробити правила визначення КБВ (а також інформувати про бенефіціарів) постала через вимоги Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, імплементації в законодавство України Міжнародних стандартів фінмоніторингу від FATF. При розробці Методології Мінфіном повністю імплементовано Керівництво щодо КБВ оприлюднене  FATF в березні поточного року. 

Верифікація інформації про КБВ забезпечить наявність адекватної, точної та актуальної інформації про бенефіціарну власність юридичних осіб, до якої компетентні органи завжди матимуть повний та своєчасний доступ. Документ закріплює механізми дослідження інформації про фізичних осіб, які здійснюють контроль та вирішальний вплив на діяльність юридичної особи. 

З метою визначення КБВ Методологія встановлює:

  • методи, способи, шляхи з’ясування інформації на наявність ознак вирішального впливу на діяльність юридичної особи;
  • принципи процесу визначення юридичною особою КБВ, проведення моніторингу та актуалізації (оновлення) інформації про КБВ.

Норми Методології також передбачають особливості визначення КБВ для:

  • неприбуткових організацій;
  • інститутів спільного інвестування – корпоративного, пайового інвестиційного та недержавного пенсійного фонду;
  • партнерства, створеного відповідно до законодавства іноземної юрисдикції на підставі або відповідно до договору для ведення діяльності з метою отримання прибутку або досягнення іншої спільної мети;
  • повного та командитного товариства.

Довідково

Проєкт акта розроблено спільно Кабінетом Міністрів України та Національним банком України із залученням широкого кола громадських організацій та міжнародних експертів, які більше двох місяців опрацьовували проєкт Методології в рамках робочої групи при Міністерстві фінансів. 

Джерело: офіційний сайт Мінфіну

обгрунтування закупівлі

Статті за темою

Усі статті за темою

Держаудитслужба: повноваження та перевірки

Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
15852

Відповідальність у сфері закупівель: судова практика

Кількість порушень у сфері публічних закупівель зростає з кожним роком. Учасники закупівельного процесу несуть як кримінальну так і адміністративну відповідальність. Кого і за що нині можуть притягти до відповідальності — детально у статті
44231

Штрафи у сфері публічних закупівель

Помилки у публічних закупівлях можуть коштувати надто дорого. З’ясуймо: хто, на кого та в яких розмірах складає штрафи в публічних закупівлях за статею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення
7752

Моніторинг публічних закупівель

Хто і за яких підстав проводить моніторинг публічних закупівель у 2024 році, які строки проведення моніторингу закупівлі — у консультації
5736

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді