КМУ затвердив Методологію визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника

Блок під заголовком новини 1 Підпишіться на Telegram-канал Держзакупівлі. Новини! Тримаємо руку на пульсі усіх змін без паніки та зайвої води

Уряд схвалив постанову «Про затвердження Методології визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника»

Методологія є нормативно-правовим документом, комплексний аналог якого відсутній у світі. Рішення Уряду є одним з ключових покажчиків в створенні комплексної системи перевірки інформації про кінцевого бенефіціарного власника (КБВ). 

Мета Методології визначення кінцевого бенефіціарного власника КБВ – встановити на рівні країни єдиний підхід, як визначати реальних власників компаній. 

Необхідність розробити правила визначення КБВ (а також інформувати про бенефіціарів) постала через вимоги Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, імплементації в законодавство України Міжнародних стандартів фінмоніторингу від FATF. При розробці Методології Мінфіном повністю імплементовано Керівництво щодо КБВ оприлюднене  FATF в березні поточного року. 

Верифікація інформації про КБВ забезпечить наявність адекватної, точної та актуальної інформації про бенефіціарну власність юридичних осіб, до якої компетентні органи завжди матимуть повний та своєчасний доступ. Документ закріплює механізми дослідження інформації про фізичних осіб, які здійснюють контроль та вирішальний вплив на діяльність юридичної особи. 

З метою визначення КБВ Методологія встановлює:

  • методи, способи, шляхи з’ясування інформації на наявність ознак вирішального впливу на діяльність юридичної особи;
  • принципи процесу визначення юридичною особою КБВ, проведення моніторингу та актуалізації (оновлення) інформації про КБВ.

Норми Методології також передбачають особливості визначення КБВ для:

  • неприбуткових організацій;
  • інститутів спільного інвестування – корпоративного, пайового інвестиційного та недержавного пенсійного фонду;
  • партнерства, створеного відповідно до законодавства іноземної юрисдикції на підставі або відповідно до договору для ведення діяльності з метою отримання прибутку або досягнення іншої спільної мети;
  • повного та командитного товариства.

Довідково

Проєкт акта розроблено спільно Кабінетом Міністрів України та Національним банком України із залученням широкого кола громадських організацій та міжнародних експертів, які більше двох місяців опрацьовували проєкт Методології в рамках робочої групи при Міністерстві фінансів. 

Джерело: офіційний сайт Мінфіну

додаток

Статті за темою

Усі статті за темою

Кримінальна відповідальність у сфері публічних закупівель

На жаль, адміністративна відповідальність — не єдина, яку можна понести в закупівлях. Існують норми, що призводять до кримінальної відповідальності, тому важливо знати, коли таке може настати. Розглядаємо найпоширеніші випадки кримінальної відповідальності у сфері публічних закупівель
29477

Що потрібно знати про оскарження спрощеної закупівлі

Оскарження потенційним постачальником рішень/дій замовника у спрощеній процедурі відрізняється від оскаржень в процедурах закупівель. Замовники не завжди враховують нюанси проведення таких закупівель, тому потенційні постачальники, що не стали переможцями (або з інших підстав) можуть оскаржити спрощену закупівлю, чим завдати значних витрат замовнику. Розглянемо процедуру оскарження у спрощених закупівлях, підкажемо, як її уникнути та зберегти гроші замовнику.
8748

Міжнародні спонсори війни

В Україні список міжнародних спонсорів війни, який вів НАЗК, передали до Державного реєстру санкцій РНБО. Тепер офіційні дані про компанії, що підтримують агресора, доступні в єдиній державній системі онлайн
194

Оскарження рішень АМКУ

Замовник має виконати рішення АМКУ не пізніше 30 днів з дня його прийняття. Або ж може оскаржити таке рішення до суду. Як оскаржити рішення Антимонопольного комітету, якщо ви з ним не згодні та які докази підготувати — роз’яснюємо у статті
18818

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді