КМУ затвердив Методологію визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника

Блок під заголовком новини 1 Підпишіться на Telegram-канал Держзакупівлі. Новини! Тримаємо руку на пульсі усіх змін без паніки та зайвої води

Уряд схвалив постанову «Про затвердження Методології визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника»

Методологія є нормативно-правовим документом, комплексний аналог якого відсутній у світі. Рішення Уряду є одним з ключових покажчиків в створенні комплексної системи перевірки інформації про кінцевого бенефіціарного власника (КБВ). 

Мета Методології визначення кінцевого бенефіціарного власника КБВ – встановити на рівні країни єдиний підхід, як визначати реальних власників компаній. 

Необхідність розробити правила визначення КБВ (а також інформувати про бенефіціарів) постала через вимоги Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, імплементації в законодавство України Міжнародних стандартів фінмоніторингу від FATF. При розробці Методології Мінфіном повністю імплементовано Керівництво щодо КБВ оприлюднене  FATF в березні поточного року. 

Верифікація інформації про КБВ забезпечить наявність адекватної, точної та актуальної інформації про бенефіціарну власність юридичних осіб, до якої компетентні органи завжди матимуть повний та своєчасний доступ. Документ закріплює механізми дослідження інформації про фізичних осіб, які здійснюють контроль та вирішальний вплив на діяльність юридичної особи. 

З метою визначення КБВ Методологія встановлює:

  • методи, способи, шляхи з’ясування інформації на наявність ознак вирішального впливу на діяльність юридичної особи;
  • принципи процесу визначення юридичною особою КБВ, проведення моніторингу та актуалізації (оновлення) інформації про КБВ.

Норми Методології також передбачають особливості визначення КБВ для:

  • неприбуткових організацій;
  • інститутів спільного інвестування – корпоративного, пайового інвестиційного та недержавного пенсійного фонду;
  • партнерства, створеного відповідно до законодавства іноземної юрисдикції на підставі або відповідно до договору для ведення діяльності з метою отримання прибутку або досягнення іншої спільної мети;
  • повного та командитного товариства.

Довідково

Проєкт акта розроблено спільно Кабінетом Міністрів України та Національним банком України із залученням широкого кола громадських організацій та міжнародних експертів, які більше двох місяців опрацьовували проєкт Методології в рамках робочої групи при Міністерстві фінансів. 

Джерело: офіційний сайт Мінфіну

додаток

закупівля поточного ремонту

Статті за темою

Усі статті за темою

Реституція в Україні

Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
146

Антикорупційна декларація для уповноваженої особи замовника

Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
1150

Типова антикорупційна програма юридичної особи

Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
5276

Перевірка Держаудитслужби: підстави та повноваження

Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
23620

Порушення порядку визначення предмета закупівлі: яка відповідальність

Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
8317

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді