За клопотанням Шевченківської окружної прокуратури м. Києва суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою директору КО «Київмедспецтранс», який є підозрюваним в організації схеми заволодіння 12,6 млн грн бюджетних коштів, виділених на закупівлю запчастин для карет швидкої медичної допомоги
За повідомленням пресслужби Київської міської прокуратури, у якості альтернативи суд визначив підозрюваному можливість внесення застави у розмірі 10 млн гривень. Крім цього, заступнику директора згаданого підприємства обрано запобіжний захід у вигляді застави розміром 1,7 млн гривень.
Вказані службові особи у співучасті з директорами п’яти фірм організували схему привласнення бюджетних коштів, виділених КМДА для функціонування карет швидкої медичної допомоги в м. Києві та забезпечення їх запчастинами. Підконтрольні приватні підприємства отримували перемогу у цих закупівлях та постачали автозапчастини комунальному об’єднанню за завищеними цінами.
За результатами експертизи встановлено завищення цін на суму понад 12, 6 млн грн. На даний час триває розгляд клопотань щодо інших учасників організованої злочинної групи. Санкція статей передбачає до 12 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Додатково
Відповідно до ч.1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Джерело: офіційний сайт Київської міської прокуратури
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) то на нього, зокрема, поширюються норми, що дозволяють визнати такий договір недійсним. Загальним майновим наслідком недійсності правочину є реституція. Що таке реституція, її види та коли застосовується, розглянемо у статті
Щороку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — антикорупційна декларація), подають особи, перелік яких визначає стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Серед цього переліку уповноваженої особи замовника немає та це не значить, що вона не подає антикорупційну декларацію. Розглянемо детальніше коли уповноваженій особі замовника потрібно подавати декларацію, а коли — ні.
Для окремих юридичних осіб статтею 62 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) передбачено наявність антикорупційної програми. Її складають за Типовою антикорупційною програмою для юридичних осіб, яку затвердив НАЗК. У консультації розповімо учасникам, що врахувати під час її формування
Розглянемо якими нормативно-правовими актами визначені повноваження Держаудитслужби щодо контролю у сфері публічних закупівель, які контрольні заходи вона може проводити та за наявності яких підстав
Дотримання порядку визначення предмета закупівлі сприяє безперебійній роботі, дозволяє зберегти кошти не тільки замовника, але й кошти уповноваженої особи, адже за порушення порядку визначення предмета закупівлі настає відповідальність у вигляді штрафу. Розглянемо це у статті
